АНОНС: Онлайн-дискусія "Маніпуляції ідентичністю. Чого (не)навчає історія?"

Освітня платформа "У пошуках ідентичності" запрошує 22 травня о 19:00 доєднатися до онлайн-дискусії "Маніпуляції ідентичністю. Чого (не)навчає історія?".

Про це інформує ГО "Культурний Проект".

Ми сьогодні обороняємо не лише наші кордони й територію від загарбників, але й право бути українцями. Ворог застосовує метод "випаленої землі" та знищує все, що є запорукою формування української ідентичності. На окупованих територіях росіяни відразу використовують перевірені способи впливу на людей, намагаються "перевиховати" дітей та підлітків.

Одна з технологій — це викривлення картинки минулого та адаптація під свої сучасні потреби. Тобто історія виступає знаряддям маніпуляції ідентичністю. Нам же треба навчитися використовувати історію як інструмент захисту.

Під час дискусії обговять такі питання:

  • Яких концепцій ідентичності ми дотримуємося?
  • Ідентичність — це статичне чи динамічне явище?
  • Які є технології фальсифікації/підміни ідентичності та як ми можемо їм протистояти?
  • Чи можливо керувати власною ідентичністю?
  • Як побудувати захист індивідуальної та колективної ідентичності?

Запрошені експерти:

Тарас Кононенко — доктор філософських наук, завідувач кафедри історії філософії Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Микола Рябчук — кандидат політичних наук, провідний науковий працівник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень НАНУ, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка 2022 року.

Доєднатися до події можна за цим лінком.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.