АНОНС: Онлайн-дискусія "Маніпуляції ідентичністю. Чого (не)навчає історія?"

Освітня платформа "У пошуках ідентичності" запрошує 22 травня о 19:00 доєднатися до онлайн-дискусії "Маніпуляції ідентичністю. Чого (не)навчає історія?".

Про це інформує ГО "Культурний Проект".

Ми сьогодні обороняємо не лише наші кордони й територію від загарбників, але й право бути українцями. Ворог застосовує метод "випаленої землі" та знищує все, що є запорукою формування української ідентичності. На окупованих територіях росіяни відразу використовують перевірені способи впливу на людей, намагаються "перевиховати" дітей та підлітків.

Одна з технологій — це викривлення картинки минулого та адаптація під свої сучасні потреби. Тобто історія виступає знаряддям маніпуляції ідентичністю. Нам же треба навчитися використовувати історію як інструмент захисту.

Під час дискусії обговять такі питання:

  • Яких концепцій ідентичності ми дотримуємося?
  • Ідентичність — це статичне чи динамічне явище?
  • Які є технології фальсифікації/підміни ідентичності та як ми можемо їм протистояти?
  • Чи можливо керувати власною ідентичністю?
  • Як побудувати захист індивідуальної та колективної ідентичності?

Запрошені експерти:

Тарас Кононенко — доктор філософських наук, завідувач кафедри історії філософії Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Микола Рябчук — кандидат політичних наук, провідний науковий працівник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень НАНУ, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка 2022 року.

Доєднатися до події можна за цим лінком.

 

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.