АНОНС: Онлайн-дискусія "Маніпуляції ідентичністю. Чого (не)навчає історія?"

Освітня платформа "У пошуках ідентичності" запрошує 22 травня о 19:00 доєднатися до онлайн-дискусії "Маніпуляції ідентичністю. Чого (не)навчає історія?".

Про це інформує ГО "Культурний Проект".

Ми сьогодні обороняємо не лише наші кордони й територію від загарбників, але й право бути українцями. Ворог застосовує метод "випаленої землі" та знищує все, що є запорукою формування української ідентичності. На окупованих територіях росіяни відразу використовують перевірені способи впливу на людей, намагаються "перевиховати" дітей та підлітків.

Одна з технологій — це викривлення картинки минулого та адаптація під свої сучасні потреби. Тобто історія виступає знаряддям маніпуляції ідентичністю. Нам же треба навчитися використовувати історію як інструмент захисту.

Під час дискусії обговять такі питання:

  • Яких концепцій ідентичності ми дотримуємося?
  • Ідентичність — це статичне чи динамічне явище?
  • Які є технології фальсифікації/підміни ідентичності та як ми можемо їм протистояти?
  • Чи можливо керувати власною ідентичністю?
  • Як побудувати захист індивідуальної та колективної ідентичності?

Запрошені експерти:

Тарас Кононенко — доктор філософських наук, завідувач кафедри історії філософії Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Микола Рябчук — кандидат політичних наук, провідний науковий працівник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень НАНУ, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка 2022 року.

Доєднатися до події можна за цим лінком.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.