У Мюнхені сплюндрували могилу Степана Бандери

Напередодні Дня Героїв на цвинтарі Вальдфрідгоф у Мюнхені вкотре осквернили могилу голови Проводу ОУН-Б Степана Бандери.

Про це сповістив президент Антиімперського блоку народів, народний депутат України VII та VIII скликань Олег Медуниця.

"Черговий акт вандалізму в Мюнхені. Буквально напередодні Дня Героїв. На цвинтарі Вальдфрідгоф російські агенти вкотре осквернили могилу нашого Провідника. За останні роки я вже навіть збився з рахунку, вкотре це. Провокаційний напис явно розрахований на внесення розколу в українське суспільство", - написав Олег Медуниця.

Організація Українських Націоналістів - бандерівців закликає створити в Україні Меморіал полеглих Героїв, який передбачатиме перепоховання з чужої землі провідників визвольних змагань, зокрема Симона Петлюру, Євгена Коновальця, Степана Бандеру.

"Слава Богу, справа зрушилася з мертвої точки і вже ствоююється Національне військове меморіальне кладовище. Але цю працю треба прискорити. Прах наших славних попередників ніколи не буде давати спокою московським агресорам і обов'язок Української держави - дбати про пам'ять і гідне вшанування полеглих Героїв!", - зазначив Медуниця.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.