Нова світлина із Степаном Бандерою

Це фото пластової мандрівки Горганами влітку 1929 року. Степан Бандера - крайній праворуч. Саме під час цієї мандрівки Бандера отримав своє відоме псевдо "Баба".

 

Нова світлина із Бандерою! Він - крайній праворуч. Днями Дмитро Проданик опублікував цю світлину. Я одразу зацікавився, бо це могло бути фото пластової мандрівки Горганами влітку 1929 року за участі Бандери.

Почав перевіряти і припущення підтвердилось. Таке ж фото з рекламою пластовий таборів на 1930 рік опублікував Пласт в одному з видань. Підписане воно, як "ранкова руханка".

З допомогою бувалих мандрівників у групі "Хочу в гори" вдалось зʼясувати, що фото зроблене на горі Середній з видом на гору Високу в Горганах. В звіті, який зберігся у ЦДІАЛ і в спогадах учасників подано, що та мандрівка починалась на пластовому таборі Сокіл. Далі через ці дві гори на Грофу, а далі на Попадю.

Саме під час цієї мандрівки Бандера отримав своє відоме псевдо "Баба". Бо дорогою обговорювався статут куреня старших пластунів, а Бандера постійно акцентував, що "не треба нам бабів" (тобто, що курінь має бути не мішаним, а лише для старших пластунів, без пластунок).

Цікаво, що на цьому фото добре видно, як таборували пластуни у той час. Кожен ніс із собою військову плащ-накидку, які складались разом і творили більше шатро для ночівлі. Звісно, що й розпорядок дня був чітким та включав не лише сніданок вранці (серед виявлених світлин є також процес приготування одразу на двох ватрах, у маленьких казанках), але і ранкову руханку. За німецькою системою, яку раніше ці пластуни вивчили під час таборування на Соколі під керівництвом підполковника Армії УНР Івана Чмоли.

Після Попаді Бандера із друзями помандрували на гору Високий Верх. Там був один із пунктів транспортування підпільних видань УВО. Закарпатські пластуни приносили літературу із свого боку, а галицькі забирали. За спогадами одного з учасників - частина групи пішла за літературою і мала цілком навантаженими наплічники цією нелегальшиною. Напоровшись на польську поліцію / прикордонників поводились природньо і обшук не проводився.

Раніше вже було відомо кілька світлин із цієї мандрівки. Тобто у мандруючих був фотоапарат. Ця та ряд інших світлин із таборування Бандери й друзів на горі Середній дають можливість майже точно локалізувати місце де вони розгорнули свій табір для першої ночівлі у цій мандрівці. А також дають надію, що з часом вдасть ємо максимально точно описати їхній маршрут.

Радомир Мокрик: Пам'яті Віктора Карта

25 липня на 96-му році життя помер всесвітньо відомий шаховий тренер, засновник Львівської шахової школи Віктор Карт.

Роман Маленков: Національне військове меморіальне кладовище: граніт чи пісковик?

Більшість козацьких хрестів України із пісковика. Найстаріший український хрест має вже вісім століть віку - хрест на могилі Клима Христинича, дружинника короля Данила. Стоїть він біля Зимного. Граніту раніше ніколи не було. Хоча маємо і об'єктивну причину - його просто значно складніше було добути.

Юрій Юзич: Перша українська адвокатка - пластунка Віра

Нещодавно "Історична Правда" публікувала текст Івана Городинського про першу українську адвокатку. Ольгу Ельвіру Люстіґ-Ганицьку можна вважати першою українкою, яка професійно практикувала право на Галичині у 1930-х роках. Після публікації групі істориків та дослідників історії Пласту вдалося з'ясували, що Ольга Ганицька була пластункою. Відтак, дізналися звідки вона була родом, в якому середовищі зростала та як склалася її доля після Другої світової війни.

А. Королівський: Аркадій Животко: чужий в Росії, забутий в Україні

Про нього не знають ані харків’яни, ані мешканці Кам’янця -Подільського, Києва, Ужгорода, що в їх містах жив і працював патріот і журналіст Аркадій Животко. Росія захоплює нашу історію, наші землі. Чому б нам не дати гарну відповідь вшануванням хоча б меморіальною дошкою Людини з крайньої межі етнічно українських земель?