Нова світлина із Степаном Бандерою

Це фото пластової мандрівки Горганами влітку 1929 року. Степан Бандера - крайній праворуч. Саме під час цієї мандрівки Бандера отримав своє відоме псевдо "Баба".

 

Нова світлина із Бандерою! Він - крайній праворуч. Днями Дмитро Проданик опублікував цю світлину. Я одразу зацікавився, бо це могло бути фото пластової мандрівки Горганами влітку 1929 року за участі Бандери.

Почав перевіряти і припущення підтвердилось. Таке ж фото з рекламою пластовий таборів на 1930 рік опублікував Пласт в одному з видань. Підписане воно, як "ранкова руханка".

З допомогою бувалих мандрівників у групі "Хочу в гори" вдалось зʼясувати, що фото зроблене на горі Середній з видом на гору Високу в Горганах. В звіті, який зберігся у ЦДІАЛ і в спогадах учасників подано, що та мандрівка починалась на пластовому таборі Сокіл. Далі через ці дві гори на Грофу, а далі на Попадю.

Саме під час цієї мандрівки Бандера отримав своє відоме псевдо "Баба". Бо дорогою обговорювався статут куреня старших пластунів, а Бандера постійно акцентував, що "не треба нам бабів" (тобто, що курінь має бути не мішаним, а лише для старших пластунів, без пластунок).

Цікаво, що на цьому фото добре видно, як таборували пластуни у той час. Кожен ніс із собою військову плащ-накидку, які складались разом і творили більше шатро для ночівлі. Звісно, що й розпорядок дня був чітким та включав не лише сніданок вранці (серед виявлених світлин є також процес приготування одразу на двох ватрах, у маленьких казанках), але і ранкову руханку. За німецькою системою, яку раніше ці пластуни вивчили під час таборування на Соколі під керівництвом підполковника Армії УНР Івана Чмоли.

Після Попаді Бандера із друзями помандрували на гору Високий Верх. Там був один із пунктів транспортування підпільних видань УВО. Закарпатські пластуни приносили літературу із свого боку, а галицькі забирали. За спогадами одного з учасників - частина групи пішла за літературою і мала цілком навантаженими наплічники цією нелегальшиною. Напоровшись на польську поліцію / прикордонників поводились природньо і обшук не проводився.

Раніше вже було відомо кілька світлин із цієї мандрівки. Тобто у мандруючих був фотоапарат. Ця та ряд інших світлин із таборування Бандери й друзів на горі Середній дають можливість майже точно локалізувати місце де вони розгорнули свій табір для першої ночівлі у цій мандрівці. А також дають надію, що з часом вдасть ємо максимально точно описати їхній маршрут.

Богдан Панкевич: Подія, яка засвідчила силу і зрілість громадянського суспільства. Спогади учасника Ланцюга Злуки

35 років тому 21 січня 1990-го відбувся грандіозний Ланцюг Злуки "Українська Хвиля" - живий ланцюг Львів-Київ. Присвячений вшануванню Акта Злуки 22 січня 1919 року. В часи СРСР це була наймасовіша акція протесту проти комуністичного режиму і свідчення про єдність українців. Зараз важко повірити, що все це вдалося організувати громадським активістам під проводом Народного Руху України без жодних засобів комунікації. Але близько мільйона людей взялися за руки і з'єднали обидві українські столиці.

Сергій Волянюк: Довкола подій 1945-го в селі Пужники

Питання, пов'язані з історією польсько-українських взаємин 1942–1947 рр., є досить важкими для обох держав. Вони стали заполітизованими, тому опинилися осторонь всебічного вивчення, аналізу та пошанування. На поодинокі голоси дослідників і дані з оригінальних документів державні діячі, медіа та громадськість, все менше звертають увагу. На противагу їм прийшли пропагандистські лозунги, заклики, статті, фільми та інші наративи насаджені зі сторони. Не винятком є ситуація довкола колишнього села Пужники, що до 1949-го існувало на півдні Тернопільської області.

Роман Кабачій: Прецедент Пужників

Чим відомі Пужники – колишнє польське село, де у квітні має розпочатися процес ексгумації загиблих у 1945-му мешканців?

Ігор Полуектов: Остафій Дашкович і 112 окрема бригада Сил територіальної оборони ЗСУ

Черкаський і канівський староста Остафій Дашкович був одним із учасників військового походу на Московію 1521 року. Союзницькі українсько-татарські війська перемогли московське військо на річці Ока, зруйнували Володимир, Нижній Новгород та понищили територію Московського князівства аж до самої Москви. Тоді, 504 роки тому, за результатами відчайдушної звитяги українців та кримських татар, московський князь визнав свою васальну залежність від кримського хана і зобов'язався платити йому данину.