IN MEMORIAM: Померла діячка "Солідарності" Людвіка Вуєць.

У Польщі у віці 83 роки померла діячка "Солідарності" Людвіка Вуєць.

Про це повідомила історикиня Ольга Гнатюк.

"Відійшла у вічність Людка Вуєць. Так склалося, що в цей день - День матері в Польщі. Людвіка була теплою, як мати до всього того дуже широкого кола людей опозиції та її симпатиків. Була жорсткою до ворогів свободи. Про іншу героїню польської Солідарності писали "імʼя і "Солідарність". Людка була не менш знаковою, і не менш характерною - в обох сенсах цього слова. Світла Її памʼять, хай спочиває в миру її душа, хай там - здалеку чи зблизька - разом з Генриком за нас усіх вболівають", - написала Ольга Гнатюк.

Людвіка Вуєць народилася 2 квітня 1941 року у Львові в єврейській родині. Вивчала фізику у Варшавському університеті, а в 1972 році закінчила факультет математики, фізики та хімії Лодзького університету. У 1970 році вона вийшла заміж за Генрика Вуєця.

У 1980 році Людвіка приєдналася до "Солідарності", працювала в агенції преси "Солідарність". Була інтернована під час воєнного стану і звільнена в березні 1982 року. Почала співпрацювати з Комітетом допомоги особам, позбавленим волі та їхнім родинам, та таємними структурами спілки. З 1995 по 2002 рік вона була членом місцевої влади Варшави як секретар і член правління гміни Варшава-Центр.

 

.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.