У Гданську учасників Революції на граніті відзначили медалями Вдячності Європейського Центру Солідарності

Серед нагороджених - засновник "Історичної правди", історик, журналіст, військовослужбовець Вахтанг Кіпіані.

Про це повідомив польський історичк Ігор Галагіда. 

10 грудня у Ганську відзначили Міжнародний день прав людини, з цієї нагоди у Центрі Європейської Солідарності відбулося вручення медалей Вдячності.

Серед лауреатів – організатори та учасники Революції на граніті - першого повстання за незалежність України 1990 року: Вахтанг Кіпіані, Олексій Доній, Ярина Зайченко, посмертно Маркіян Іващишин. Також посмертно відзначили німецького опозиціонера Матіяша Домашка.

"Сьогодні мав честь отримати цю відзнаку - медаль вдячності від Європейського Центру Солідарності як учасник Студентської революції на граніті, а також - як було сказано - за активність у висвітленні складних питань українсько-польської історії. Приємно, що наші приятелі, спадкоємці "Солідарності" ці зусилля відзначили", - написав на своїй сторінці на фейсбук Вахтанг Кіпіані. 

Медаль подяки заснована для вшанування іноземців, які підтримували Польщу на шляху до свободи та демократії під час комуністичного режиму. Відзнака є символічною подякою за благодійність та підтримку.

 

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.