Роль України та українців у Другій світовій війні

Для правильного розуміння ролі України та українців у Другій світовій війні, на чому зараз багато спекулює Кремль, та й радянського періоду історії України взагалі, на мій погляд, найкраще підходить формула, яку запопонував український правник і політолог, колишній редактор радіостанції УПА "Самостійна Україна", Богдан Галайчук в 1953 році: Україна - це нація поневолена, але державна.

 

Для правильного розуміння ролі України та українців у Другій світовій війні, на чому зараз багато спекулює Кремль, та й радянського періоду історії України взагалі, на мій погляд, найкраще підходить формула, яку запопонував український правник і політолог, колишній редактор радіостанції УПА "Самостійна Україна", Богдан Галайчук в 1953 році: Україна - це нація поневолена, але державна.

Нагадаю, що Українська РСР в 1945 році стала членом-співзасновником ООН, хоч УРСР не була на той момент незалежною державою, а була цілком під контролем Москви. Галайчук ділить усі радянські чи совєцькі республіки на дві категорії: Перша - ті, що були підкорені більшовиками, але виникли без їх участі, як от Україна, Грузія, Вірменія, Азербайджан. Друга - ті, що були утворені рішенням Москви, як наприклад Узбекська, Туркменська чи Таджицька.

Українська СРР спершу мала назву Українська Народна Республіка - й це зовсім не випадково, бо УСРР - УРСР фактично була спадкоємцем саме тієї незалежної Укранської Народної Республіки, що виникла в результаті Української революції 1917-1921 років. Ленін не даремно переконував Артема в лютому- березні 1918 року кинути ігри в Донецьку республіку, бо "за географією Винниченка все одно Донбас входить до складу України".

Хоч Винниченко на той час уже не був головою уряду УНР, але Ленін чітко засвоїв територіальні межі України, зафіксовані в Третьому та Четвертому Універсалах Української Центральної Ради. Ленін дійсно не створював Україну, як це зараз каже російська пропаганда, а лише визнав реальний факт існування української нації та Української Народної Республіки, і саме в цій республіці більшовики здійснювали переворот та цю республіку після довгої та кривавої боротьби змогли підкорити та перетворити на Українську СРР - РСР.

І саме ця форма поневоленої державності була основою для утворення суверенної України в 1991 році, коли Верховна Рада УРСР на чолі із секретарем ЦК КПУ Леонідом Кравчуком ухвалила Акт проголошення незалежності України.

Чи міг проголосити незалежність утворений нацистами райхскомісаріат Україна, не кажу вже про дистрикт Галичина чи Трансністрію, яку Гітлер віддав Антонеску? Гадаю, що це риторичне запитання. Очевидно що ні. Гітлер на відміну від Леніна ніколи не визнавав жодних прав за Україною та українцями. Навіть бійці УПА визнавали, що для фізичного збереження української нації в роки Другої світової війни найбільше зробили саме ті українці, що воювали в Червоній Армії проти нацизму.

Тут можна провести ще одну паралель з Індією. Вона стала членом ООН також в 1945 році, хоч на той момент була ще цілком під владою Англії - як британський домініон Індія, який здобув незалежність лише в 1947 році. За три століття британського колоніального панування англійці також вчинили в Індії багато злочинів, серед яких були й організовані голодомори.

Під час Другої світової війни один з лідерів індійського національного руху Cубхас Чандра Бос перейшов на бік Гітлера, вважаючи, що той допоможе Індії здобути незалежність. За сприяння Боса було сформовано легіон "Вільна Індія" в складі вермахту та Індійську Національну Армію, підпорядковану японській армії.

Досі в Індії Субхас Чадра Боса шанують як одного з національних героїв, але Індія не виносить це на міжнародну арену та не закликає світ шанувати бійців легіону "Вільна Індія" та Індійської національної армії.

До того ж очевидно, до Британська Індія не була сформована внаслідок індійської революції, а от УСРР - УРСР виникла саме як результат Української революції 1917-1921 років. Тому думаю, що українці мають цілковите право не відкидати радянський період історії як окупацію й тільки окупацію, а гордитися своїм внеском в перемогу над нацизмом. І варто саме це пропагувати на міжнародній арені.

Дмитро Крапивенко: Алла Пушкарчук - Рута, яку не вберегли

Загинула Алла Пушкарчук (Рута). Тендітна дівчина, що пішла на війну ще у 2014-му, залишила світ мистецтва, навчання в університеті Карпенка-Карого і омріяну кар'єру театрознавиці.

Ярослав Пронюткін: Тут спочиватимуть наші герої: хто має право бути похованим на головному Меморіалі країни?

Національне військове меморіальне кладовище — це меморіал на багато років вперед. За всіма прогнозами поховання тут можуть відбуватися протягом наступних 40-50-ти і більше років. Меморіал призначений винятково для військовослужбовців — тих, які загинули в бою під час цієї війни, та тих, які мали видатні заслуги перед батьківщиною, та покинуть цей світ через дуже багато років.

Зоя Казанжи: Винні мають бути покарані

Володимира Вакуленка, українського письменника вбили росіяни. Дата його загибелі достеменно невідома. Ймовірніше, це сталося між 24 березня та 12 травня 2022 року. Після того, як Ізюм звільнили ЗСУ, у місті виявили масове поховання – понад 400 тіл. Під номером 319 було тіло Володимира Вакуленка.

Євген Гомонюк: Французькі скульптури у Миколаєві

Що спільного між найстарішим міським театром, Аркасівським сквером і зоопарком у Миколаєві? Власне французький слід. Всіх їх об’єднує художня французька ливарня Валь Д'Осне з головним салоном в Парижі, чия продукція в різні часи прикрашала ці три локації. Мова йде про п’ять найвідоміших в Миколаєві декоративних садових чавунних скульптур. Одна з них, на жаль, була втрачена ще у 1990-ті роки, інші чотири можна побачити і сьогодні.