Митники вилучили зуб мамонта часів пізнього плейстоцену України

Київські митники запобігли незаконному пересиланню з України до Катару зуба мамонта, які були типовими тваринами пізнього плейстоцену України (130-13 тисяч років тому).

Про це повідомляє Державна митна служба України.

Рідкісний палеонтологічний зразок відправник з Івано-Франківщини надіслав до Катару, задекларувавши як металевий виріб вартістю $50. Однак, замість металевого предмета під час митного контролю міжнародної посилки митники виявили чималу брилу неправильної форми. 

Для ідентифікації знахідки митники спрямували брилу на експертизу до Національного науково-природничого музею НАН України. Як визначили експерти, виявлена брила – молярний зуб нижньої щелепи мамонта зі збереженими коренями. 
 

Ці зразки нечасто зустрічаються і мають важливе наукове значення.  Темний колір зуба вказує на перебування його у вологому ґрунтовому середовищі. 

"Знахідки таких зубів цінні для дослідження видової різноманітності мамонтів в плейстоцені України. На думку експерта, зразок має культурну, наукову, музейну та освітню цінність, зокрема, рекомендується до внесення до музейного фонду України. Згідно з чинним законодавством України, на вивезення культурних цінностей за кордон потрібне відповідне свідоцтво Міністерства культури України. Такого дозволу митникам надано не було", – йдеться в повідомленні.

По виявленому факту щодо мешканця Івано-Франківщини Київська митниця склала протокол про порушення митних правил за статтею 473 Митного кодексу України. Палеонтологічні зразки вилучили.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.