АНОНС: Публічний діалог "Викрадення дітей – складова геноциду українців"

Музей Голодомору ініціює проведення 5 червня публічного діалогу "Викрадення дітей – складова геноциду українців".

Про це інформує Музей Голодомору.

У ході війни проти України росія здійснює злочин геноциду, прагнучи знищити українську націю. Однією зі складових геноцидної політики рашистів є викрадення українських дітей. Їх примусово переміщують на територію країни-терориста та передають на виховання до чужого середовища. Ключова мета означених дій – знищення самоідентифікації дітей як українців, перетворення їх на частину російської національної групи, що прямо порушує Статтю ІІ Конвенції ООН "Про запобігання злочину геноциду та покарання за нього". Правда про злочини москви потребує якомога ширшого оприлюднення та осмислення як в Україні, так і за її межами. 

Говоритимемо про те, чому примусові переміщення українських дітей з правової точки зору є складовою геноциду; як російські загарбники на практиці здійснюють викрадення дітей з окупованих українських територій впродовж 2014—2024 рр.; про їхнє повсякденне становище та подальшу долю в умовах російської неволі; про політику москви щодо їхньої індоктринації та мілітаризації; про кроки, що здійснює Українська держава, аби повернути дітей з росії; про роль громадських волонтерських організацій та міжнародного співтовариства у процесі порятунку українських дітей; а також про те, як сучасна антиукраїнська політика рашистів корелюється зі злочинними діями комуністичного тоталітарного режиму.

Спікери:

Дар'я Герасимчук, радниця-уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації

Катерина Рашевська, юристка Регіонального центру прав людини

Онисія Синюк, правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA

Нані Гогохія, кандидатка історичних наук, Луганський національний університет ім. Т. Шевченка

Михайло Костів, доктор філософії в галузі історії, завідувач відділу дослідження геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів Музею Голодомору

Коли: 5 червня, середа, 11:00

Де: Зала пам'яті Музею Голодомору (вул. Лаврська, 3)

Щоб долучитися, реєструйтеся: https://salo.li/2E72A5e

 

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.