АНОНС: Публічний діалог "Викрадення дітей – складова геноциду українців"

Музей Голодомору ініціює проведення 5 червня публічного діалогу "Викрадення дітей – складова геноциду українців".

Про це інформує Музей Голодомору.

У ході війни проти України росія здійснює злочин геноциду, прагнучи знищити українську націю. Однією зі складових геноцидної політики рашистів є викрадення українських дітей. Їх примусово переміщують на територію країни-терориста та передають на виховання до чужого середовища. Ключова мета означених дій – знищення самоідентифікації дітей як українців, перетворення їх на частину російської національної групи, що прямо порушує Статтю ІІ Конвенції ООН "Про запобігання злочину геноциду та покарання за нього". Правда про злочини москви потребує якомога ширшого оприлюднення та осмислення як в Україні, так і за її межами. 

Говоритимемо про те, чому примусові переміщення українських дітей з правової точки зору є складовою геноциду; як російські загарбники на практиці здійснюють викрадення дітей з окупованих українських територій впродовж 2014—2024 рр.; про їхнє повсякденне становище та подальшу долю в умовах російської неволі; про політику москви щодо їхньої індоктринації та мілітаризації; про кроки, що здійснює Українська держава, аби повернути дітей з росії; про роль громадських волонтерських організацій та міжнародного співтовариства у процесі порятунку українських дітей; а також про те, як сучасна антиукраїнська політика рашистів корелюється зі злочинними діями комуністичного тоталітарного режиму.

Спікери:

Дар'я Герасимчук, радниця-уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації

Катерина Рашевська, юристка Регіонального центру прав людини

Онисія Синюк, правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA

Нані Гогохія, кандидатка історичних наук, Луганський національний університет ім. Т. Шевченка

Михайло Костів, доктор філософії в галузі історії, завідувач відділу дослідження геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів Музею Голодомору

Коли: 5 червня, середа, 11:00

Де: Зала пам'яті Музею Голодомору (вул. Лаврська, 3)

Щоб долучитися, реєструйтеся: https://salo.li/2E72A5e

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.