Директор Національного музею Революції Гідності став лавреатом премії "Європейський музей року 2024"

Директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло отримав європейську нагороду імені Кеннета Гадсона за інституційну відвагу та професійну чесність.

Про це йдеться на сайті нагороди.

4 травня в м. Портіман (Португалія) відбувся один із найпомітніших міжнародних заходів у музейній царині – церемонія вручення нагороди "Європейський музей року" від Європейського музейного форуму.

Конкурсантами цьогоріч були 50 музейних установ із 24 країн – членів Ради Європи. Щоб оцінити роботу претендентів, представники Європейського музейного форуму особисто відвідали експозиції кожного з них. Серед цьогорічних фіналістів Україну представляв Музей війни та Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.

Спеціальної нагороди імені Кеннета Гадсона за інституційну відвагу та професійну чесність удостоївся генеральний директор Національний музей Революції Гідності Ігор Пошивайло. Ця відзнака, названа на честь засновника нагороди "Європейський музей року", стала визнанням особистого внеску пана Ігоря до ініціатив зі збереження музеїв та об'єктів культурної спадщини на теренах України в умовах російської збройної агресії.

Переможцем цьогорічного конкурсу "Європейський музей року" став Саамський музей Siida – Saamelaismuseo ja Luontokeskus з м. Інарі (Фінляндія). 

Ігор Пошивайло — український етнолог, керамолог, музеолог, кандидат історичних наук, заслужений діяч мистецтв України, громадський діяч. Директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні з 2016 року. Голова правління громадської організації "Музей Майдану", а також керівник Київського осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України та експертної комісії з нематеріальної культурної спадщини при Мінкультури. Окрім цього, Пошивайло — один із ініціаторів проєкту "Музей Майдану". Працював над створенням Концепції музеєфікації Революції Гідності при Мінкультури і КМДА.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.