АНОНС: У Львові пройдуть "Дні Яцека Куроня"

5-16 червня у Львові пройдуть "Дні Яцека Куроня" на тему "Поляки й українці: важкий діалог".

Про це пише видання "Збруч".

Подія приурочена 20-річчю з дня смерті Яцека Куроня, одного із творців польської "Солідарності", прихильника польсько-українського історичного порозуміння.

ПРОГРАМА

15 червня, субота

12:00 – 13:00:

Зустріч на площі Яцека Куроня й запалення свічки пам'яті. Іза Хруслінська зачитає один з текстів Яцека Куроня, його згадають інші учасники.

16:00 – 19:00:

Меморіальний вечір пам'яті Яцека Куроня до 20-х роковин із дня смерті (публічний захід у палаці Потоцьких). Модератор – Тарас Возняк

– демонстрація відеофільму: "Мій заповіт" (1999)

– слово привітання Данути Куронь (відеозапис), Іза Хруслінська

Дискусія: "Про що ми говорили б сьогодні з Яцеком Куронем?"

– "Українсько-польські відносини в європейському контексті" (Микола Княжицький).

– "Моральний дух українського суспільства" (Мирослав Маринович)

Презентація книги Ізи Хруслінської "Плетиво: про українців Польщі. Розмови з Петром Тимою" (видавництво "Дух і Літера"). Модератор – головний редактор науково-популярного журналу "Локальна історія" Віталій Ляска. За участі Петра Тими, Ізи Хруслінської

16 червня, неділя

10:00 – 12:00:

Покладання свічок і квітів на польському та українському військових меморіалах на Личакові, а також на Марсовому полі.

16:30 – 17:30:

Добродійний публічний концерт сестер Тельнюк (у Парковій авдиторії Центру Шептицького)

Дискусія: "Поляки й українці: важкий діалог". Модерато – Антін Борковський

Вступне слово: Іза Хрусліньська

Промовці: Едвін Бендик, Віталій Портніков (онлайн із Києва); розмова без перекладу

Загальна дискусія 

Яцек Куронь народився 3 березня 1934 року у Львові. Згодом родина переїхала до Варшави. У 1950-х роках Яцек зайнявся політикою і став в опозицію до комуністичного уряду Польської народної республіки. У 1965 році його заарештували і засудили до трьох років ув'язнення за співавторство і розповсюдження критичних відкритих листів у Варшавському університеті. Яцек Куронь був активним діячем "Солідарності", апологетом польсько-українського порозуміння. Став одним із символів польської опозиції. Помер 17 червня 2004 року у Варшаві у віці 70 років.  

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.