АНОНС: У Львові пройдуть "Дні Яцека Куроня"

5-16 червня у Львові пройдуть "Дні Яцека Куроня" на тему "Поляки й українці: важкий діалог".

Про це пише видання "Збруч".

Подія приурочена 20-річчю з дня смерті Яцека Куроня, одного із творців польської "Солідарності", прихильника польсько-українського історичного порозуміння.

ПРОГРАМА

15 червня, субота

12:00 – 13:00:

Зустріч на площі Яцека Куроня й запалення свічки пам'яті. Іза Хруслінська зачитає один з текстів Яцека Куроня, його згадають інші учасники.

16:00 – 19:00:

Меморіальний вечір пам'яті Яцека Куроня до 20-х роковин із дня смерті (публічний захід у палаці Потоцьких). Модератор – Тарас Возняк

– демонстрація відеофільму: "Мій заповіт" (1999)

– слово привітання Данути Куронь (відеозапис), Іза Хруслінська

Дискусія: "Про що ми говорили б сьогодні з Яцеком Куронем?"

– "Українсько-польські відносини в європейському контексті" (Микола Княжицький).

– "Моральний дух українського суспільства" (Мирослав Маринович)

Презентація книги Ізи Хруслінської "Плетиво: про українців Польщі. Розмови з Петром Тимою" (видавництво "Дух і Літера"). Модератор – головний редактор науково-популярного журналу "Локальна історія" Віталій Ляска. За участі Петра Тими, Ізи Хруслінської

16 червня, неділя

10:00 – 12:00:

Покладання свічок і квітів на польському та українському військових меморіалах на Личакові, а також на Марсовому полі.

16:30 – 17:30:

Добродійний публічний концерт сестер Тельнюк (у Парковій авдиторії Центру Шептицького)

Дискусія: "Поляки й українці: важкий діалог". Модерато – Антін Борковський

Вступне слово: Іза Хрусліньська

Промовці: Едвін Бендик, Віталій Портніков (онлайн із Києва); розмова без перекладу

Загальна дискусія 

Яцек Куронь народився 3 березня 1934 року у Львові. Згодом родина переїхала до Варшави. У 1950-х роках Яцек зайнявся політикою і став в опозицію до комуністичного уряду Польської народної республіки. У 1965 році його заарештували і засудили до трьох років ув'язнення за співавторство і розповсюдження критичних відкритих листів у Варшавському університеті. Яцек Куронь був активним діячем "Солідарності", апологетом польсько-українського порозуміння. Став одним із символів польської опозиції. Помер 17 червня 2004 року у Варшаві у віці 70 років.  

 

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.