IN MEMORIAM: Помер однин із організаторів Народного Руху України Олександр Келим

На 77 році життя помер Олександр Іванович Келим — відомий полтавський художник, фотохудожник, правозахисник, громадський діяч.

Про це пише інтернет-видання Полтавщина.

Олександр Келим був безпосереднім учасником становлення Незалежності України, одним з організаторів Народного Руху України, першим головою Полтавського осередку Народного Руху України.

На громадських засадах працював радником міського голови Полтави з питань культури, у 2006-2010 роках був головою громадської колегії при міськвиконкомі Полтавської міської ради, очолював громадську організацію "Полтавська філія суспільної служби України".

Живопису навчався у Харківському художньо-промисловому інституті. У творчості надавав перевагу малярству та фотографії. Художнім роботам митця властиві відчуття часу, характеру, простору і кольору, особливої привабливості їм додають глибокий символізм і надзвичайно тонке, близьке імпресіонізму сприйняття теми.

Прощання з Олександром Івановичем Келимом відбудеться 18 червня о 12:00 у Свято-Успенському кафедральному соборі.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.