IN MEMORIAM: Помер співорганізатор Студентського братства Львівщини Богдан Лозинський

Богдан Лозинський – учасник студентського голодування "Революції на граніті", активний учасник Помаранчевої Революції та Революції Гідності.

Про це повідомив Андрій Салюк, лідер волонтерської ініціативи "Львівський лицар.

"Сьогодні наша родина Студентського Братства втратила нашого Братчика: відійшов у засвіти наш Друг, співорганізатор Студентсько Братства, учасник студентського голодування "Революції на граніті", активний учасник Помаранчевої Революції та Революції Гідності, щира, світла і неймовірно добра Людина – Богдан Лозинський. Боляче усвідомлювати… Сумуємо за Тобою, Братчику", – заначив Андрій Салюк.

Богдан Лозинський помер 23 червня.

25 травня 1989 року у Львові створили Студентське Братство міста Львова — першу незалежну українську студентську організацію. Головною метою її діяльності стало об'єднання студентської молоді для боротьби за Незалежність України.

Наприкінці 1980-х років Студентське Братство починало свою діяльність з політичних страйків, акцій громадянської непокори через арешти активістів організації; брало участь в організації "Живого ланцюга" до річниці Дня Соборності України, було організатором Студентської "Революції на граніті".

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.