На Афоні виявили три невідомі раніше примірники Острозької Біблії

Українські науковці виявили на Афоні три невідомі раніше примірники Острозької Біблії (1581 року) — першого повного друкованого українського видання Біблії церковнослов'янською мовою.

Про це повідомив директор Міжнародного інституту афонської спадщини Сергій Шумило.

Всього у світі на сьогодні відомо близько 350 збережених примірників Острозької Біблії.

"Тепер до цього переліку додалися ще три раніше невідомі екземпляри. Судячи з маргінальних записів на стародруках, вони належали українським афонським ченцям кін. XVI - поч. XVII ст. (всі ці маргіналії (деякі з них дуже унікальні) потребують окремого дослідження)", - зазначив він.

На Святій Горі Афон українські науковці отримали унікальну можливість попрацювати з рідкісними українськими стродруками XVI - XVIII стт., які зберігаються тут у великій кількості в закритих монастирських книгосховищах. 

Окрім трьох примірників Острозької Біблії, у цій же монастирській книгозбірні, зокрема, зберігаються ще 23 стародруки, видані в XVI - XVII стт. в Київській Митрополії (Острог, Львів, Київ, Вільно та ін.). В іншому афонському монастирі вдалося виявити 27 стародруків XVII ст., видані в Київській Митрополії (Острог, Львів, Київ, Чернігів, Вільно та ін.). Також у цих книгозбірнях виявлено велику колекцію (понад 60 екземплярів) українських стародруків XVIIІ ст.

"Особливо багато видань друкарні Києво-Печерської Лаври XVIII ст. Все це безцінні скарби української духовно-культурної спадщини, які зберігаються в закритих книгозбірнях афонських монастирів", - зазначив Сергій Шумило.

Велика кількість українських стародруків XVI – XVIII століть, що зберігаються на Афоні, засвідчує тісні контакти афонських монастирів з духовенством та чернецтвом Київської Митрополії, а також з українським козацтвом та козацькою старшиною (зокрема й гетьманами та кошовими отаманами Запорозької Січі), та духовно-культурні впливи Київської Церкви по всьому православному світу, зокрема й у світовому центрі православного чернецтва - на Святій Горі Афон. 

 Нагадаємо, на Святій Горі Афон українські науковці розпочали проект з дослідження та підготовки до видання унікального рукопису XVII - XVIIІ століть, де зафіксовані українські гетьмани та козацька старшина, які щедро жертвували на афонські монастирі. Наукова експедиція на Святу Гору Афон стала можливою завдяки підтримці The British Academy та University of Exeter

 

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.