У львівському музеї експонують давню бойову сокиру з тризубом

В "Історико-краєзнавчому музеї" у Винниках експонують старовинну залізну сокиру, інкрустовану сріблом у вигляді тризуба.

Про це повідомили в пресслужбі Львівської обласної ради.

Ця зброя належить до колекції Національного музею історії України. Сокиру знайшли "чорні археологи" на Чернігівщині. Пізніше її на аукціоні придбав львівський підприємець та сержант запасу Збройних сил України Тарас Хмеловський.

За словами генерального директора Національного музею історії України Федора Андрощука сокира належала до бойових інструментів, виготовлених місцевими майстрами у Х-ХІІІ століттях. Орнамент з тризубом, що прикрашає сокиру, датується Х-ХІ століттями й відображає іконографію доби Володимира Святославича.

"Сьогодні, унікальний артефакт переданий на тимчасове експонування до нашого музею. Завдяки співпраці, в рамках обміну експонатами з Національним музеєм історії України, маємо змогу вперше на Львівщині експонувати цей артефакт, який тісно пов'язаний з історією наших земель. Цей експонат є унікальним статусним артефактом для історії України", – зауважив директор Історико-краєзнавчого музею Ігор Тимець.

Реставрацію сокири виконав художник-реставратор Віктор Голуб. Артефакт протягом місяця можна оглянути в "Історико-краєзнавчому музеї" за адресою: місто Винники, вул. Галицька, 26.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.