На Личаківському цвинтарі у Львові відкрили пам'ятник Ярославу Ісаєвичу

на Личаківському цвинтарі у Львові відкрили пам'ятник історику, досліднику, науковцю та академіку Національної академії наук України Ярославу Ісаєвичу та його дружині Ользі.

Про це повідомили у пресслужбі ЛОР.

Пам'ятник, створений у вигляді хреста з постаттю "книжника" з книгою і пером у руках, був розроблений протягом п'яти років за участі доньок Ярослава Ісаєвича – Тетяни і Лесі. На плиті вигравірувано: "Історик, дослідник української культури та книгодрукарства, шукач першоджерел, відновлювач світового контексту української історії, академік НАН України".

Автором пам'ятника є львівський скульптор Андрій Дацко.

Ярослав Ісаєвич (1936–2010) – український історик, академік НАН України, автор численних праць з історії та культури України і Центрально-Східної Європи, кавалер ордена Ярослава Мудрого V ступеня, ордена "За заслуги" ІІІ ступеня, заслужений діяч науки і техніки України, почесний громадянин Стрия. З 2011 року у Львові щорічно проводяться Наукові читання імені академіка Я.Ісаєвича.

 

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.