На Prozorro оголосили тендер на послуги зі створення сайту для Національного військового меморіального кладовища

Сайт слугуватиме майданчиком, де зберігатиметься тисячі історій Захисників і Захисниць, щоб вшанувати їхню пам'ять.

Про це йдеться на сайті Міністерства у справах ветеранів.

Сайт потрібен для спрощення ряду процедур. Зокрема, родини або представники загиблих (померлих) військовослужбовців повинні мати змогу самостійно подати заявку на поховання, а також обрати та зареєструвати час і дату поховання на НВМК. Така опція стане доступною на сайті після введення в експлуатацію першої черги Національне військове меморіальне кладовище.

На сайті зберігатиметься інформація про загиблих воїнів, історії, медіафайли. У доступі будуть інтерактивні мапи поховань із відомостями про загиблих. Розміщені на сайті матеріали носитимуть й інформаційно-просвітницький характер: там можна буде завантажити методичні, освітні матеріали, інструкції, ознайомитися з рекомендаціями зі вшанування для регіонів. Також буде змога отримати роз'яснення щодо військового поховального ритуалу, порядку перепоховань та заходів пов'язаних зі збереженням і вшануванням пам'яті Захисників та Захисниць.

Національному військовому меморіальному кладовищу потрібен не просто зручний, інклюзивний та доступний сайт. Це має бути майданчик, де зберігатиметься тисячі історій Захисників і Захисниць, де можна буде знайти інформацію про побратимів чи рідних та вшанувати їхню пам'ять.

Детальна інформація стосовно предмету закупівлі, вимог зазначено в тендерній документації, яка додається до закупівлі на Prozorro. Для подачі пропозиції ви можете скористатися одним з авторизованих електронних майданчиків.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.