Антон Макаренко був співробітником НКВС, - висновок УІНП

Радянський письменник і педагог Антон Макаренко був співробітником НКВС. Про це свідчать матеріали архівної справи МВС УРСР № 2400, яку дослідила Експертна комісія Українського інституту національної памʼяті.

Про це повідомили в УІНП.

Справу надав Департамент з питань режимно-секретної діяльності Міністерства внутрішніх справ України на запит Інституту.

Згідно з матеріалами справи, Антон Макаренко з 1 липня 1935 року обіймав посаду помічника начальника відділу трудових колоній НКВС УРСР – начальника ІІ відділення цього ж відділу. 14 липня 1936 року він подав рапорт на звільнення з НКВС УРСР. А з жовтня 1936 року виконував обовʼязки керівника колонії НКВС № 5 у місті Бровари Київської області.

Закон "Про засудження та заборону пропаганди імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії" забороняє глорифікацію у публічному просторі осіб, які були працівниками радянських органів державної безпеки всіх рівнів. А обʼєкти на їхню честь зараховує до символіки російської імперської політики.

Керуючись цією нормою закону, члени Експертної комісії ухвалили фаховий висновок, що подальше використання імені Антона Макаренка в назвах географічних об'єктів, юридичних осіб, об'єктів права власності, перебування в публічному просторі встановлених на його честь пам'ятників, пам'ятних знаків є пропагандою російської імперської політики.

"Незважаючи на те що Антон Макаренко як педагог та письменник був особою, пов'язаною з розвитком української науки та культури, Закон не передбачає жодних винятків для назв географічних об'єктів, юридичних осіб та об'єктів права власності, а також пам'ятників і пам'ятних знаків, присвячених працівникам радянських органів державної безпеки всіх рівнів", – йдеться у висновку комісії.

Водночас члени комісії наголосили, що обмеження не поширюються на дослідження діяльності та творчої спадщини Антона Макаренка, зберігання, купівлю/продаж, читання видань його творів, експонування пов'язаних з педагогом предметів та документів у музеях тощо.

Усі фахові висновки Експертної комісії оприлюднені публічно на сайті УІНП.

Нагадаємо, що Експертна комісія УІНП – це консультативно-дорадчий орган при Українському інституті національної памʼяті. Вона складається з науковців, які представляють різні університети і наукові установи.

 

Теми

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.