У Львові з’являться вулиці на честь Петра Франка, Дарії Гусяк та Надії Мудрої

У Львівській області декомунізували 134 вулиці.

Про це пише zaxid.net.

Зокрема, у Львові з'являться нові назви вулиць на честь льотчика УГА Петра Франка, останньої зв'язкової Шухевича Дарії Гусяк та членкині ОУН Надії Мудрої, а також науковців Любомира Романкова та Ігоря Юхновського:

  • Татарбунарська – Петра Франка,
  • Червона – Любомира Романкова,
  • Професора Петра Буйка – Професора Ігоря Юхновського,
  • Юрія Смолича – Надії Мудрої,
  • Амвросія Бучми – Анатолія Лупиноса;
  • Таманська – Дарії Гусяк,
  • Андрія Волощака – Генерала Миколи Арсенича,
  • площа Липнева – площа Берестейської унії.

Деякі вулиці населених пунктів Львівщини названі на честь новітніх героїв війни – Тараса Матвіїва, Андрія Гергерта, Дмитра Пащука, Василя Задорожного. Зовсім новими назвами вулиць, які раніше не вживались, є також Українських волонтерів (с. Вовчатичі Стрийського району), Сил оборони України (с. Добрівляни Стрийського району), Військових медиків (с. Юшківці Стрийського району), Іноземних добровольців (Миколаїв і Жовква), Збройних сил України (с. Сокільники і с. Смереків), Сил територіальної оборони (с. Черляни).

Ознайомитися з новими назвами усіх 134 вулиць можна тут.

 
Мурал на честь Петра Франка у Львові

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.