у Львові перепоховають прах одного з останніх командирів УПА Євгена Штендери

13 липня на Личаківському кладовищі у Львові перепоховають останки сотника УПА Євгена Штендери, який помер 22 серпня 2022 року в Канаді.

Про це повідомили в пресслужбі Львівської міської ради.

"Євген Штендера був командиром середньої ланки в ОУН-УПА. Воював у лавах Організації Українських націоналістів, був офіцером в Українській Повстанській армії, працював журналістом. Будучи в еміграції в Канаді, заснував багатотомне видання Літопису УПА і був відповідальним редактором до 2000 року", — розповів кандидат історичних наук, президент фонду "Літопис УПА" Микола Посівнив.

Чин похорону розпочнеться о 10:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Поховають прах Євгена Штендери та його доньки Софії у родинному гробівці на Личаківському кладовищі (поле №43).

З нагоди перепоховання Євгена Штендери 14 липня о 14:00 в Палаці Мистецтв (вул. Коперника 17) відбудеться показ документального фільму "Рубіж. Грубешівська операція". Цей фільм присвячений спільній польсько-українській атаці на підконтрольне комуністам польське місто Грубешів. Фільм зняли за спогадами Євгена Штендери.

Євген Штендер народився 2 січня 1924 року в селі Волиця-Барилова на Львівщині. Навчався у львівській українській гімназії, згодом у Радехові та Сокалі. У 1940 році став членом Юнацтва ОУН.

З весни 1943 року боровся в лавах УПА на Волині, де проходив військові вишколи. Був військовим референтом у Радехівському повіті, надрайоновим Любачівського (Польща) надрайону, провідником Третьої (ІІІ) округи ОУН (Холмщина і Підляшшя). Був також командиром рейду УПА в Східну Пруссію (зима 1948 року).

У 1956 році емігрував з Німеччини до Канади. На посаді відповідального редактора видавництва "Літопис УПА"працював 25 років (з 1975 до 2000 року). 

У 2010 році Президент України Віктор Ющенко нагородив Євгена Штендеру Хрестом Івана Мазепи — за значний внесок у відродження національної, культурно-мистецької, духовної, архітектурної, військово-історичної спадщини, заслуги у державотворчій, дипломатичній, гуманістичній, науковій, просвітницькій та благодійній діяльності.

Євген Штендера помер у Канаді 23 серпня 2022 року, на 99 році життя.

 
Євген Штендера
Фото Вахтанга Кіпіані

Теми

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.