Конкурс імені Єжи Ґєдройця повертається після п’яти років перерви

Конкурс імені Єжи Ґєдройця після п’яти років перерви повертається під почесним патронатом Міністра закордонних справ Республіки Польща Радослава Сікорського.

Про це інформує Польський Інститут у Києві.

Запрошуємо взяти участь у конкурсі на найкращі бакалаврські, магістерські роботи та докторські дисертації, присвячені польській тематиці та польсько-українським і українсько-польським взаєминам.

Конкурс вперше був організований у 2006 році, на честь 100-ї річниці від дня народження Єжи Ґєдройця. Його метою є вшанування внеску Єжи Ґєдройця у польсько-український діалог, польську політичну думку та історію Польщі в найширшому розумінні.

Єжи Ґєдройць відомий як редактор паризької "Культури", засновник та директор Літературного інституту, видавець періодичного видання "Історичні зошити" та всієї серії Бібліотеки "Культури". Особливо важливою була його роль у налагоджені польсько-українських взаємин 

Ми відновлюємо конкурс, щоб не лише нагадати про видатну постать Ґєдройця, а й заохотити молодих дослідників до вивчення історії і сучасності Польщі, польсько-українських та українсько-польських відносин.

Кінцевий термін подання робіт 2 вересня 2024 року.

Деталі конкурсу та умови участі можна знайти на сайті.

Організатором Конкурсу є Польський Інститут у Києві у співпраці з Центром східноєвропейських досліджень Варшавського університету, Прикарпатським національним університетом ім. Василя Стефаника та за підтримки Посольства Республіки Польща в Києві.

 
Єжи Ґєдройць у своєму робочому кабінеті, Maison-Laffitte, 1987 рік, з колекції Літературного інституту
Богдан Пачовський

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.