В Німеччині горить будівля, де був підписаний Емський указ

На німецькому курорті Бад-Емс пожежею охоплена будівля, де Олександр ІІ підписав Емський указ, який забороняв українську мову в багатьох сферах життя.

Про це пише Deutsche Welle.

На німецькому курорті Бад-Емс у федеральній землі Рейнланд-Пфальц палає одна з історичних будівель, включених до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Пожежа спалахнула у міському замку XVII століття, відомому як "Будинок чотирьох веж", до її гасіння були залучені понад 200 пожежників. Будівля була зачинена, причина займання невідома. 

"Будинок чотирьох веж" або Карлсбург, зведений в епоху бароко в 1697 році, є однією з головних історичних будівель цього всесвітньо відомого водолікувального курорту. Кілька років тому він отримав статус пам'ятника ЮНЕСКО серед інших таких європейських пам'яток.

Свого часу цей будинок вважався неофіційною літньою резиденцією російського імператора Олександра II під час відвідин Бад-Емса. 30 травня 1876 року тут був підписаний Емський указ, спрямований на суттєві обмеження використання української мови в Російській імперії. Указ забороняв друкувати книги українською мовою, викладати нею у початкових школах, влаштовувати концерти з українськими піснями чи театральними виставами, ввозити на територію Російської імперії книги українською мовою без особливо дозволу.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.