Верховний Суд відмовив Медведчуку у поновленні адвокатської діяльність в Україні

25 липня Касаційний адміністративний суд відмовив Віктору Медведчуку, якого судять за державну зраду, у відкритті касаційного провадження.

Про це стало відомо громадській ініціативі "Голка", яка отримала копію судової ухвали Верховного Суду від адвокатів-скаржників Іллі Костіна та Романа Титикала. 

Медведчук звернувся в касацію після того, як у червні цього року програв апеляцію.

Голова Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області Володимир Поліщук зазначає, що вони торік розглянули скаргу Титикала і Костіна і притягнули Медведчука як адвоката до дисциплінарної відповідальності: "Він не погодився з цим і пішов до суду. Всі інстанції програв".

У своїй касаційній скарзі Медведчук апелював до того, що суд першої інстанції помилково вніс його справу до категорії справ незначної складності і апелював до того, що ця справа має велике значення:

"Представник позивача зазначає, що в контексті питань, які вирішуються в цій справі, остання має значний суспільний інтерес, оскільки має важливе виняткове значення для інституту адвокатури в Україні та може значно вплинути на права та інтереси осіб, які, згідно закону, мають займатися адвокатською діяльністю. Однак колегія суддів відхиляє такі доводи, оскільки результат вирішення кожної з таких справ… залежить виключно від індивідуальних обставин спору та різного в кожному випадку доказів та обставин. Проаналізувавши вказані скаржником доводи…, Судом не виявлено того, що розгляд справи становить значний суспільний інтерес", – йдеться в ухвалі Верховного Суду.

 

Теми

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.