Медведчук програв апеляцію: суд не поновив його право займатися адвокатською діяльністю

Шостий апеляційний адміністративний суд залишив в силі рішення Київського окружного адміністративного суду. Віктору Медведчуку, якого звинувачують у держзраді, відмовили у поновленні права на зайняття адвокатською діяльністю в Україні.

Про це йдеться у рішенні апеляційної інстанції від 7 червня, яке надали громадській ініціативі "Голка" адвокати-позивачі Ілля Костін та Роман Титикало.

"Теза позивача "Свою независимость в 1991 году Украина получает не в результате национально-освободительной борьбы, а по договоренности с Москвой. Новая экономическая и политическая реальность побуждает российскую элиту не просто предоставить Украине независимость, но и подтолкнуть к ней" суперечить змісту частини преамбули Конституції України, а також її статті 5.

Колегія суддів погоджується із тим, що позивач окресленою тезою фактично заперечив очевидний факт національно-визвольної боротьби України за незалежність, яка мала місце на багатьох етапах української історії та до якої мало безпосереднє відношення велике коло людей, в тому числі такі відомі історичні особи як Іван Мазепа, Михайло Грушевський, Євген Коновалець, Степан Бандера та інші (серед яких і Юрій Литвин, і Василь Стус, захист яких був покладений саме на адвоката Віктора Медведчука)", – йдеться у рішення суду.

Як зазначив адвокат Ілля Костін, у Асоціації адвокатів досі діє монополія соратників Медведчука і керівницею цієї організації є Лідія Ізовітова.

"У звіті Єврокомісії за минулий рік йдеться  про те, що Україна має змінювати законодавство про адвокатуру. Чому його треба змінювати? Цей закон "Про адвокатуру" прийняли за часів зрадника Януковича і посіпака зрадника Януковича, Портнов, цьому дуже радів. Саме цей закон дозволяє соратникам Медведчука з 2012 року тримати у заручниках всіх адвокатів. А з огляду на те, що у нас адвокатура дає кадри в прокуратуру і суди, то ми ставимо під загрозу і судову реформу. Змінити закон — це задача профільного комітету, який очолює нардеп від "Слуги народу" Денис Маслов, але вони цей процес навіть не починали" – наголосив  Костін.

 
Теми

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.