У Львові з'явиться вулиця Старосольських та сквер Мирослава Симчича

У Львові триває деколонізація.

Про це повідомили у пресслужбі Львівської міської ради.

Відповідне рішення було прийнято на пленарному засіданні Львівської міської ради 4 липня.

"Загалом у Львівській громаді за останній час перейменували 55 вулиць, що були названі на честь російських діячів чи асоціювалися з Російською імперією, Росією чи радянською пропагандою", - зазначили у ЛМР.

Відтак, вулицю Карпінського у Львові перейменували на честь родини правників та громадських діячів Старосольських.

"Це довгожданна подія для українських правників, істориків, Пласт - український скаутинг пам'яткоохоронців! Гідне вшанування пам'яті зокрема Володимира Старосольського, чиєї могили немає. Старосольські повертаються до Львова!", - відреагував на перейменування Андрій Котлярчук, директор Державного історико-культурного заповідника "Тустань".

Також в місті зʼявиться сквер політвʼязня та сотенного УПА Мирослава Симчича. На наступному засіданні будуть обговорювати, який саме зі скверів міста матиме ім'я сотника УПА.

Окрім того, прийнято рішення деколонізувати наступні вулиці: Буйка, Бучми, Волощака, Червона, Бурденка (Брюховичі),  Макаренка (Брюховичі). Також підтримано озвучені на сесії пропозиції щодо деколонізації вул. Смолича, площа Липнева.

На які саме назви їх буде перейменовано - винесуть додатково на сесію Львівської міської ради.

Крім того, на пленарному засіданні уточнили назви ще трьох вулиць у Залізничному та Личаківському районах. Так, вул. Прогулкова стала вул. Прогулянковою, вул. Дубінська – вул. Дубенською, вул. Орельська  – вул. Орільською.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.