В Україні запровадять єдиний загальноосвітній курс історії

Міністерство освіти і науки затвердило концептуальні засади реформування історичної освіти в школі, які передбачають запровадження єдиного загальноосвітнього курсу історії.

Про це йдеться в наказі МОН №1072 від 30 липня 2024 року.

У документі, зокрема, йдеться, що потреба реформування історичної освіти в школах зумовлена широкомасштабним вторгненням росії в Україну, яке розпочало новий етап глобальної історії та викликало разючі зміни в українському суспільстві та геополітичній і культурній ситуації в Європі та всьому світі.

Документ містить концепцію шкільної історичної освіти й визначає мету, завдання й зміст історичної освіти та організацію і структуру курсу історії в школі.

Виходячи з оновлених підходів до предмета, у МОН наголосили на потребі запровадження єдиного загальноосвітнього курсу історії, бо історія України є невід'ємним складником європейської та загалом світової історії. Тому замість "Історії України" та "Всесвітньої історії" пропонується запровадити курс "Історія" (інші можливі назви: "Історія: Україна і світ", "Історія України та світу").

Відповідно до концептуальних засад, вивчення історії має відбуватися за концентричним принципом у межах 6 циклів: ознайомлювального і фрагментарного у початковій ланці, пропедевтичного сюжетного та проблемно-тематичного – в базовій школі та профільно-адаптаційного та профільного – у старшій школі.

Ще однією важливою складовою оновлення вивчення історії в школах є вивчення громадянознавчої тематики безпосередньо через історичний матеріал.

Пропонується запровадити спеціальні історичні курси для профільної середньої освіти: історичну географію, локальну / регіональну історію, інтелектуальну історію, історію культури, історію етнічних та/або релігійних громад, історію й досвід виживання / протистояння тоталітарним режимам, Імперіям під час війн тощо.

Для профілів інших спрямувань можливі спеціальні курси, пов'язані з історією наукових відкриттів, технічних винаходів. фінансів та економіки, збереження довкілля тощо.

 

Роман Шухевич. Останній звіт Головнокомандувача УПА

В архіві Служби зовнішньої розвідки України знайдено рукописний варіант останнього звіту Головного командира УПА Романа Шухевича. Аналіз цього звіту та інших розсекречених документів НКВД/МГБ УРСР засвідчує, що Головнокомандувач повстанців не мав жодних ілюзій з приводу того, як має постати вільна і незалежна Україна, а саме – силою зброї у запеклій боротьбі з московитами.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.