В урочищі Сандармох вшанували жертв сталінського терору

5 серпня в урочищі Сандармох в російській Карелії десятки людей вшанували жертв сталінського терору.

Про це повідомляє "Меморіал".

Разом із громадськими активістами в Сандармох приїхали представники посольств та консульств різних країн – Франції, Швеції, Німеччини, Польщі, Норвегії.

Напередодні у карельській столиці Петрозаводську чинився тиск на громадських активістів, які збиралися брати участь у дні пам'яті в Сандармосі. До багатьох з них прийшли силовики, дехто зараз перебуває в поліції, зокрема, пройшов обшук у блогера Олексія Трунова. Саму акцію вшанування намагалися зірвати козаки та люди в камуфляжі.

Попри це, люди оновили пам'ятні знаки, поклали квіти, читали імена репресованих, ставили свічки біля пам'ятників розстріляним у Сандармосі.

Сандармох – урочище в Карелії, де під час Великого терору було вбито та поховано тисячі людей, в тому числі видатні діячі українського "Розстріляного Відродження". Першовідкривачем урочища був історик та член "Меморіалу" Юрій Дмитрієв – у липні 1997 року під час пошукової експедиції Дмитрієв знайшов там розстрільні ями. Пізніше на тому місці було створено цвинтар, а також пам'ятні меморіали різним групам репресованих, зокрема – українцям.

 

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.