У Києві відкрили Меморіал пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Меморіал пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу відкрили в межах Четвертого Саміту Кримської платформи.

Про це повідомили на сайті Президента України Володимира Зеленського.

В урочистій церемонії взяли участь Президент України Володимир Зеленський з першою леді, президент Литви, прем'єри Хорватії і Латвії, голова Сенату Чехії, спікер парламенту Молдови, представники українського парламенту, уряду та Меджлісу.

"Сьогодні ми зібралися тут, щоб увічнити пам'ять про одну з найстрашніших трагедій в історії України – трагедію кримськотатарського народу. Геноцид і депортацію. Зло, абсолютне зло, яке здійснила радянська влада, зокрема й самі чекісти, у 1944 році. Ми відкриваємо меморіал у той час, коли історія знову повторюється, коли Крим знову став полем бою за свободу, за гідність і за право жити – жити на своїй землі. Цей меморіал – це не просто данина минулому. Це символ того, що ми не забуваємо й не пробачимо", - наголосив Президент Володимир Зеленський.

Під час заходу також виступив лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, який зазначив, що після окупації Криму росією, трагічні сторінки історії кримськотатарського народу знов повторюються.

"Знову репресії, викрадення людей, сотні арештів, тортури у в'язницях, примус воювати проти своєї ж країни, утиски корінного народу України і знову заселення Криму росіянами. Керівники росії змінюються, але сутність залишається постійною. Тому цей Меморіал — не тільки пам'ять про жахи приходу "російського миру", але й нагадування про те, з яким сусідом ми змушені співіснувати", —  зазначив лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.

Символічно, що меморіал відкрито на місці, де колись стояв пам'ятник чекістам.

Нагадаємо, 18 травня у сквері Миру у Києві на 80-ті роковини депортації кримськотатарського народу відбулась урочиста церемонія закладення каменю майбутнього Меморіалу пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу, який ініціював президент України Володимир Зеленський.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.