У Києві відкрили Меморіал пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Меморіал пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу відкрили в межах Четвертого Саміту Кримської платформи.

Про це повідомили на сайті Президента України Володимира Зеленського.

В урочистій церемонії взяли участь Президент України Володимир Зеленський з першою леді, президент Литви, прем'єри Хорватії і Латвії, голова Сенату Чехії, спікер парламенту Молдови, представники українського парламенту, уряду та Меджлісу.

"Сьогодні ми зібралися тут, щоб увічнити пам'ять про одну з найстрашніших трагедій в історії України – трагедію кримськотатарського народу. Геноцид і депортацію. Зло, абсолютне зло, яке здійснила радянська влада, зокрема й самі чекісти, у 1944 році. Ми відкриваємо меморіал у той час, коли історія знову повторюється, коли Крим знову став полем бою за свободу, за гідність і за право жити – жити на своїй землі. Цей меморіал – це не просто данина минулому. Це символ того, що ми не забуваємо й не пробачимо", - наголосив Президент Володимир Зеленський.

Під час заходу також виступив лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, який зазначив, що після окупації Криму росією, трагічні сторінки історії кримськотатарського народу знов повторюються.

"Знову репресії, викрадення людей, сотні арештів, тортури у в'язницях, примус воювати проти своєї ж країни, утиски корінного народу України і знову заселення Криму росіянами. Керівники росії змінюються, але сутність залишається постійною. Тому цей Меморіал — не тільки пам'ять про жахи приходу "російського миру", але й нагадування про те, з яким сусідом ми змушені співіснувати", —  зазначив лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.

Символічно, що меморіал відкрито на місці, де колись стояв пам'ятник чекістам.

Нагадаємо, 18 травня у сквері Миру у Києві на 80-ті роковини депортації кримськотатарського народу відбулась урочиста церемонія закладення каменю майбутнього Меморіалу пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу, який ініціював президент України Володимир Зеленський.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.