IN MEMORIAM: помер історик та голова луганської "Просвіти" Володимир Семистяга

На 75-му році життя помер історик, громадський діяч, голова луганської "Просвіти" Володимир Семистяга, який у 2014 майже два місяці провів у полоні бойовиків.

Про це повідомив член Національної спілки письменників України Євген Букет.

"Усе своє життя Володимир Семистяга присвятив утвердженню української державності. Історик за фахом, він досліджував нацистський окупаційний режим на теренах Луганщини, а відчув на собі російський. 55 днів науковець перебував у полоні бійців "ЛНР" за свою проукраїнську позицію та допомогу українській армії", – написав Євген Букет.

Семистяга був старшим викладачем кафедри історії України в Луганському державному університеті. Очолював Луганське обласне об'єднання Всеукраїнського товариства "Просвіта". Він також був головним редактором видання "Бахмутський шлях".

У 2008 році Семистяга отримав почесне звання Заслуженого працівника освіти України. А у 2016 році — став лауреатом Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка.

У 2014 році після початку бойових дій на Донбасі Семистяга 55 днів провів у полоні бойовиків угруповання "ЛНР".

"Він розповідав мені, як його намагався вербувати полковник ФСБ РФ. Обіцяв вивезти до Ростова, створити всі умови для наукової діяльності і досліджень історії, але вже під диктовку роспропаганди. У такий спосіб намагалися використати добре імʼя українського історика для просування наративів руского міра. Після рішучої відмови Семистягу вивели на розстріл. Демонстративний. В українській пресі тоді навіть зʼявилася інформація про те, що в катівнях ЛНР загинув відомий історик, і дехто з народних депутатів та інших українських діячів пропонували посмертно присвоїти йому звання Героя України", - написав на своїй сторінці у Фейсбук дослідник історії спецслужб Олександр Скрипник.

Історію Володимира Семистяга окремою сюжетною лінією Олександр Скрипник вписав у свій документальний роман "Розстріляний на Донбасі "за ізмєну росії". Після звільнення Семистяга переїхав у Вишгород, що у Київській області, де брав активну участь у роботі регіонального об'єднання "Просвіти". 

Прощання з Володимиром Семистягою відбудеться 1 жовтня у Вишгороді на Київщині. На 11:00 заплановане відспівування у капличці на території районної лікарні (вулиця Кургузова, 1), о 12:00 — поховання.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.