Музей Голодомор отримав в дар найбільшу у світі колекцію творів мистецтва про Голодомор Моргана Вільямса

Американський меценат Морган Вільямс - власник найбільшої колекції мистецьких творів про Голодомор, помер 8 червня 2024 року.

Про це повідомила генеральна директорка Музею Голодомору Леся Гасиджак.

9 жовтня, під час вечора на вшанування пам'яті Моргана Вільямса, організованого U.S.-Ukraine Business Council (USUBC), Леся Гасиджак підписала договір про прийом щедрого дару - найбільшої у світі Колекції творів мистецтва та книг про Голодомор від спадкоємців американського мецената Моргана Вільямса.

"Моє музейне, менеджерське, єство несамовито радіє, бо це справді подія не тільки року, а й всього періоду незалежності. В Україну передавали мистецькі колекції, але від української діаспори, музеям дарували приватні колекції - громадяни України. Такий дар як ми приймаємо зараз, від іноземців - є першим", - написала на своїй сторінці у Фейсбук Леся Гасиджак.

Леся Гасиджак висловила подяку за таке рішення, дружині п. Лінді, доньці п. Деніз і синам пана Моргана, п. Дарену, п. Джону і п. Евану.

"По-людськи дуже шкода, що Колекцію доводиться приймати від спадкоємців, а не самого її фундатора, пана Моргана, який разом з нами мріяв про Великий музей та сильну Україну, і найголовніше: зрозумів засадниче значення пам'яті про Голодомор для становлення української нації раніше за нас", - зазначила генеральна директорка Музею Голодомору.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.