АНОНС: презентація книги Любові Загоровської "Таборові діти"

7 жовтня у Тернополі відбудеться презентація нової книги письменниці та журналістки Любові Загоровської "Таборові діти".

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це відверті й болючі спогади тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання.

Любов Загоровська — журналістка, письменниця. Народилася і мешкає в Івано-Франківську. Навчалася на філологічному факультеті Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Після закінчення працювала в обласній науковій бібліотеці ім. І. Франка, потім журналісткою місцевих ЗМІ. Авторка поетичної книги "Назустріч вітру", яка була відзначена міською літературною премією ім. І. Франка, роману "Коли були ми…", збірки оповідань "На їхніх маленьких плечах…", казок "Завдання для Бабайка, або Різдвяна плутанина", книжки спогадів "#МояУПА" та книги свідчень "Таборові діти".

Модеруватиме розмову Юлія Нагорна.

Коли: 7 жовня, 19:00

Місце зустрічі: м. Тернопіль, креативний кластер "Nа пошті" (вул. Коперника, 4)

Придбати книгу "Таборові діти" можна на сайті Видавництва Старого Лева.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.