У Луцьку відбулася прем’єра вистави-дослідження "ПЧІЛКА"

6 жовтня у Луцьку відбулася прем’єра вистави-дослідження "ПЧІЛКА" незалежного театру "Гармидер" за підтримки Українського культурного фонду та у співпраці з Волинським національним університетом імені Лесі Українки.

Офіційний старт проєкту відбувся 15 серпня 2024 року. Його головна мета – це не лише віддати шану постаті Олени Пчілки, якій цьогоріч виповнилося 175 років від дня народження. Але й показати всі сторони її потужної особистості. Луцькі театрали  стирають пил стереотипів про те, що Олена Пчілка – це лише мати Лесі Українки та дитяча письменниця. 

"ПЧІЛКА" — це моновистава. Роль виконала  акторка театру "Гармидер" Наталка Шепель, режисерка та сценаристка - керівниця театру "Гармидер" Руслана Порицька. 

Оскільки сценарію для постановки  про Олену Пчілку у творців вистави не було, то одним із завдань творчої групи було дослідити матеріали: спогади, листи, її власні твори, а також провести серію інтерв'ю з науковцями Волинського національного університету імені Лесі Українки, які в цьому році завершують фундаментальну працю із впорядкування 12-томника праць Олени Пчілки, серед яких багато текстів, особливо листи й драматичні твори, ми побачимо вперше.

Власне, прем'єру вистави  6 жовтня відвідала група науковців університету, яка працює над 12-томником, ректор Волинського національного університету Анатолій Цьось, проректор з навчально-виховної роботи Наталія Благовірна, народна депутатка України, голова Наглядової ради університету Ірина Констанкевич. 

Різносторонню підтримку для глибшого занурення в побут, звичаї, атмосферу родин Косачів, необхідних для творення вистави, надали колективи Волинського краєзнавчого музею та Садиби Косачів.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.