Палац Терещенків ХІХ століття на Житомирщині повернули державі

Палац Терещенків у смт Червоному, що перебував у власності Житомирської єпархії УПЦ МП, передали через суд державі.

Про це повідомляє Житомирська обласна прокуратура.

" У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності держави на комплекс будівель орієнтовною вартістю 148 млн грн в особі Міністерства освіти та науки України", – йдеться у повідолменні.

Комплекс охоплює палац ХIX cтоліття, будівлі, де розміщалися авіамайстерня, стайні, а також інші господарські приміщення загальною площею понад 4,4 тисячі м².

Усі споруди, що є культурною спадщиною краю, передали на баланс Коростишівського професійного аграрного ліцею. 

Неоготичний палац у селищі Червоне збудували на замовення польського шляхтича Адольфа Грохольського. Після його смерті палац викупили підприємці Терещенки. У селищі працював їхній цукровий завод та авіазавод, де конструювали власні літаки. Після Жовтневого перевороту в будівлі знаходився притулок для безпритульних дітей. До кінця XX століття тут містилося ПТУ. 

Через кілька років після здобуття Україною незалежності колишній палац було передано жіночому монастирю Святого Різдва Христового УПЦ МП.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.