Програма заходів до Дня Гідності та Свободи 2024

До 20-ї річниці Помаранчевої революції та 11 річниці Революції Гідності у Києві заплановано низку заходів.

Про це інформує УІНП.

Цьогоріч програма містить виставки, тематичні екскурсії, публічні дискусії, серію зустрічей "Еволюція Революцій" та лекції, комеморативні заходи на вшанування борців за свободу України. 

У межах програми на базі Національного музею Революції Гідності відбудеться науковий форум "Революція Гідності: на шляху до історії" – 2024.

21 листопада о 13:00 біля монумента Незалежності завітайте на відкриття фотовиставки до 20-ї річниці Помаранчевої Революції "Разом — непереможні". Організатор — Національний музей Революції Гідності. Експозиція на основі фотографій з архіву Музею Майдану стане яскравим нагадуванням про події Помаранчевої революції як першого та визначального для подальшого становлення української нації досвіду боротьби й перемоги.

Також зможете відвідати виставку "Протест/Архітектура. Барикади і намети: світ і Україна" в Музеї історії міста Києва (вул. Богдана Хмельницького, 7). 21 листопада вхід на виставку безоплатний.

22-23 листопада в Українському Домі (вул. Хрещатик, 2) покажуть унікальні артефакти Помаранчевої революції.

22 листопада о 12:00 пройде дискусія про значення Помаранчевої революції за участі Віктора Ющенка. А 23 листопада о 12:00 — "Розмова поколінь" — публічне інтерв'ю з Віктором Ющенком. 

Детальну інформацію про програму заходів можна дізнатись на сайті Музею Майдану.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.