Сенат Чехії визнав депортацію кримських татар 1944 року геноцидом

Сенат Чехії одностайно прийняв резолюцію, якою визнав депортацію кримських татар 1944 року актом геноциду.

Про це йдеться на офіційній сторінці Меджлісу кримськотатарського народу.

Ініціатор визнання геноциду голова комітету з оборони та міжнародних справ чеський сенатор Павел Фішер. За це рішення віддали 70 голосів, 0 – проти, 0 – утримались.

На засіданні були присутні посол України в Чехії Василь Зварич, народні депутати України Марія Мезенцева та Микола Княжицький, а також лідери кримськотатарського народу, зокрема, Мустафа Джемілєв, який виступив зі словами вдячності чеській владі:

"Я хочу вам висловити величезну подяку за допомогу Україні, що ви в складну хвилину змогли допомогти зброєю та прихистити сотні тисяч біженців. Визнання геноциду кримських татар у 1944 році є також великим проявом підтримки України, яка цього зараз дуже потребує. Я сподіваюся, що Чехія продовжуватиме жити цими ж демократичними цінностями", – сказав  Мустафа Джемілєв з трибуни чеського парламенту.

Чехія стала сьомою країною, що визнала геноцидом депортацію кримськотатарського народу в травні 1944 року. До цього відповідні рішення були прийняти парламентами України, Литви, Латвії, Естонії, Канади та Польщі.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.