Сенат Чехії визнав депортацію кримських татар 1944 року геноцидом

Сенат Чехії одностайно прийняв резолюцію, якою визнав депортацію кримських татар 1944 року актом геноциду.

Про це йдеться на офіційній сторінці Меджлісу кримськотатарського народу.

Ініціатор визнання геноциду голова комітету з оборони та міжнародних справ чеський сенатор Павел Фішер. За це рішення віддали 70 голосів, 0 – проти, 0 – утримались.

На засіданні були присутні посол України в Чехії Василь Зварич, народні депутати України Марія Мезенцева та Микола Княжицький, а також лідери кримськотатарського народу, зокрема, Мустафа Джемілєв, який виступив зі словами вдячності чеській владі:

"Я хочу вам висловити величезну подяку за допомогу Україні, що ви в складну хвилину змогли допомогти зброєю та прихистити сотні тисяч біженців. Визнання геноциду кримських татар у 1944 році є також великим проявом підтримки України, яка цього зараз дуже потребує. Я сподіваюся, що Чехія продовжуватиме жити цими ж демократичними цінностями", – сказав  Мустафа Джемілєв з трибуни чеського парламенту.

Чехія стала сьомою країною, що визнала геноцидом депортацію кримськотатарського народу в травні 1944 року. До цього відповідні рішення були прийняти парламентами України, Литви, Латвії, Естонії, Канади та Польщі.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.