Сенат Чехії визнав депортацію кримських татар 1944 року геноцидом

Сенат Чехії одностайно прийняв резолюцію, якою визнав депортацію кримських татар 1944 року актом геноциду.

Про це йдеться на офіційній сторінці Меджлісу кримськотатарського народу.

Ініціатор визнання геноциду голова комітету з оборони та міжнародних справ чеський сенатор Павел Фішер. За це рішення віддали 70 голосів, 0 – проти, 0 – утримались.

На засіданні були присутні посол України в Чехії Василь Зварич, народні депутати України Марія Мезенцева та Микола Княжицький, а також лідери кримськотатарського народу, зокрема, Мустафа Джемілєв, який виступив зі словами вдячності чеській владі:

"Я хочу вам висловити величезну подяку за допомогу Україні, що ви в складну хвилину змогли допомогти зброєю та прихистити сотні тисяч біженців. Визнання геноциду кримських татар у 1944 році є також великим проявом підтримки України, яка цього зараз дуже потребує. Я сподіваюся, що Чехія продовжуватиме жити цими ж демократичними цінностями", – сказав  Мустафа Джемілєв з трибуни чеського парламенту.

Чехія стала сьомою країною, що визнала геноцидом депортацію кримськотатарського народу в травні 1944 року. До цього відповідні рішення були прийняти парламентами України, Литви, Латвії, Естонії, Канади та Польщі.

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.