До парламенту внесли законопроєкт про перейменування судів в Україні

У Верховній Раді зареєстровали законопроєкт про перейменування 103 місцевих загальних судів.

Про це написав на своїй сторнці у Фейсбук народний депутат України Роман Лозинський.

"Це рішення не просто назріло, — воно перезріло. В Україні, яка обороняється від країни-терориста, досі правосуддя від імені України здійснюють Ленінські, Кіровські та Комінтернівські суди. Ми маємо відправити на смітник історії імена і символи тих режимів, які знищували й поневолювали українців. Маємо оперативно ухвалити цей законопроєкт, щоб у українських судів були притомні назви", - повідомив Роман Лозинский.

Ініціатором законопроєкту виступив голова Комітету ВР з питань правової політики Денис Маслов.

""Московські", "ленінські" та "комсомольські" суди залишаться в минулому. У Харкові, Херсоні, Кривому Розі, Запоріжжі та інших містах України, що героїчно протистоять ворожим атакам, ми назавжди закриваємо сторінку, де "московські" символи були частиною нашого життя та правосуддя", - зауважив Денис Маслов.

Перейменувати пропонується суди Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Запорізької, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Харківської, Херсонської, Черкаської, Чернівецької та Чернігівської областей, а також АРК Крим та м. Севастополь. Загалом – 103 місцеві загальні суди.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.