До парламенту внесли законопроєкт про перейменування судів в Україні

У Верховній Раді зареєстровали законопроєкт про перейменування 103 місцевих загальних судів.

Про це написав на своїй сторнці у Фейсбук народний депутат України Роман Лозинський.

"Це рішення не просто назріло, — воно перезріло. В Україні, яка обороняється від країни-терориста, досі правосуддя від імені України здійснюють Ленінські, Кіровські та Комінтернівські суди. Ми маємо відправити на смітник історії імена і символи тих режимів, які знищували й поневолювали українців. Маємо оперативно ухвалити цей законопроєкт, щоб у українських судів були притомні назви", - повідомив Роман Лозинский.

Ініціатором законопроєкту виступив голова Комітету ВР з питань правової політики Денис Маслов.

""Московські", "ленінські" та "комсомольські" суди залишаться в минулому. У Харкові, Херсоні, Кривому Розі, Запоріжжі та інших містах України, що героїчно протистоять ворожим атакам, ми назавжди закриваємо сторінку, де "московські" символи були частиною нашого життя та правосуддя", - зауважив Денис Маслов.

Перейменувати пропонується суди Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Запорізької, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Харківської, Херсонської, Черкаської, Чернівецької та Чернігівської областей, а також АРК Крим та м. Севастополь. Загалом – 103 місцеві загальні суди.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.