У Дніпрі вандали знищили пам’ятну дошку В’ячеславу Чорноволу

У Дніпрі вандали знищили пам’ятну дошку В’ячеславу Чорноволу на бульварі його імені.

Про це пише "Радіо Свобода".

За словами голови Дніпровського товариства політв'язнів та репресованих Іван Дремлюга, факт вандалізму виявила  група активістів, коли прийшла на місце вшанувати пам'ять Чорновола. Дошка простояла з початку 2000-их років.

"Коли саме це сталося, невідомо. Дошка була посаджена на клей і насаджена на гвинти, тобто вона не могла сама впасти, вона була добре закріплена і провисіла понад двадцять років", – сказав Дремлюга.

До поліції активісти вирішили не звертатися. Відновити дошку активісти вирішили власними зусиллями. На це знадобиться близько 4,5 тисяч гривень. 

Згодом на цьому місці може бути встановлене погруддя чи меморіальний ансамбль пам'яті Чорновола. Також активісти ініціюють встановлення пам'ятної дошки Чорноволу на будівлі обласної філармонії. Там раніше був Будинок культури залізничників, де збиралися "рухівці" і де В'ячеслав Чорновіл бував особисто.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.