У Дніпрі вандали знищили пам’ятну дошку В’ячеславу Чорноволу

У Дніпрі вандали знищили пам’ятну дошку В’ячеславу Чорноволу на бульварі його імені.

Про це пише "Радіо Свобода".

За словами голови Дніпровського товариства політв'язнів та репресованих Іван Дремлюга, факт вандалізму виявила  група активістів, коли прийшла на місце вшанувати пам'ять Чорновола. Дошка простояла з початку 2000-их років.

"Коли саме це сталося, невідомо. Дошка була посаджена на клей і насаджена на гвинти, тобто вона не могла сама впасти, вона була добре закріплена і провисіла понад двадцять років", – сказав Дремлюга.

До поліції активісти вирішили не звертатися. Відновити дошку активісти вирішили власними зусиллями. На це знадобиться близько 4,5 тисяч гривень. 

Згодом на цьому місці може бути встановлене погруддя чи меморіальний ансамбль пам'яті Чорновола. Також активісти ініціюють встановлення пам'ятної дошки Чорноволу на будівлі обласної філармонії. Там раніше був Будинок культури залізничників, де збиралися "рухівці" і де В'ячеслав Чорновіл бував особисто.

 

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.