АНОНС: Дискусія «Культнаступ. Дієва культурна політика як передумова української стійкості й перемоги»

5 грудня в рамках Форуму розвитку громадянського суспільства у Києві відбудеться панельна дискусія «Культнаступ. Дієва культурна політика як передумова української стійкості й перемоги».

За що точиться ця війна і яку роль відіграють мова, культура, культурний продукт у воєнний час?

Чому культурно-інформаційний простір є надважливим полем бою, а наступальна культурна політика - необхідною передумовою перемоги?

Що робити, щоб наша культурна політика стала дієвою і наступальною?

Учасники дискусії:

Іван Малкович – поет і видавець, засновник видавництва "А-ба-ба-га-ла-ма-га"

Олесь Санін – кінорежисер, актор, продюсер, віце-президент Національної академії мистецтв України

Сергій Жадан – письменник, поет, громадський діяч, військовослужбовець бригади "Хартія"

Тарас Тополя – соліст гурту "Антитіла", волонтер

Олена Ковальська – заступниця керівника Офісу Президента України (tbc)

Тарас Шамайда – співкоординатор руху "Простір свободи", координатор ініціативи "Культнаступ"

Модераторка:

Анастасія Розлуцька – фундаторка освітньої платформи Є-мова, голова ГО "Український світ"

Дата і час: 5 грудня, 16:40 – 18:00

Локація: Київ, Мистецький арсенал (вул. Лаврська 10-12), вхід вільний.

 

Теми

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".