АНОНС: Дискусія «Культнаступ. Дієва культурна політика як передумова української стійкості й перемоги»

5 грудня в рамках Форуму розвитку громадянського суспільства у Києві відбудеться панельна дискусія «Культнаступ. Дієва культурна політика як передумова української стійкості й перемоги».

За що точиться ця війна і яку роль відіграють мова, культура, культурний продукт у воєнний час?

Чому культурно-інформаційний простір є надважливим полем бою, а наступальна культурна політика - необхідною передумовою перемоги?

Що робити, щоб наша культурна політика стала дієвою і наступальною?

Учасники дискусії:

Іван Малкович – поет і видавець, засновник видавництва "А-ба-ба-га-ла-ма-га"

Олесь Санін – кінорежисер, актор, продюсер, віце-президент Національної академії мистецтв України

Сергій Жадан – письменник, поет, громадський діяч, військовослужбовець бригади "Хартія"

Тарас Тополя – соліст гурту "Антитіла", волонтер

Олена Ковальська – заступниця керівника Офісу Президента України (tbc)

Тарас Шамайда – співкоординатор руху "Простір свободи", координатор ініціативи "Культнаступ"

Модераторка:

Анастасія Розлуцька – фундаторка освітньої платформи Є-мова, голова ГО "Український світ"

Дата і час: 5 грудня, 16:40 – 18:00

Локація: Київ, Мистецький арсенал (вул. Лаврська 10-12), вхід вільний.

 

Теми

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.