IN MEMORIAM: У Криму помер ветеран кримськотатарського національного руху Арсен Альчиков

В окупованому Криму помер 84-річний ветеран кримськотатарського національного руху, політв'язень часів СРСР, делегат Курултаю кримськотатарського народу кількох скликань Арсен Альчиков.

Про це повідомив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Арсен Альчиков народився у 1941 році в селі Шума Алуштинського району Кримської АРСР. У трирічному віці разом із сім'єю, як і весь кримськотатарський народ, був депортований із півострова.

Арсен Альчиков, який виріс у вигнанні, отримавши професію техніка-конструктора, ще в молодому віці влився до лав учасників кримськотатарського національного руху. Разом зі своєю дружиною Тамарою Контуганською, уродженкою Євпаторії, також активною учасницею кримськотатарського національного руху, були засуджені під час "процесу дванадцяти", що відбувся в Ташкенті у листопаді – грудні 1967 року.

У 1975 році, коли спроби повернутися на свою батьківщину для кримських татар нещадно каралися владою, Арсен Альчиков разом із сім'єю повернувся до Криму, де переніс багато репресій та переслідувань. 

"У всі роки боротьби кримськотатарського народу за повернення на свою батьківщину та відновлення кримськотатарської автономії Арсен перебував серед найактивніших учасників національного руху. У роки масового повернення кримськотатарського народу на свою батьківщину, що збіглися з розпадом СРСР та становленням незалежної Української держави, Арсен Альчиков став одним з авторитетних наставників кримськотатарської молоді, яка тисячами влилися до лав національного руху", — написав Рефат Чубаров.

Навіть після окупації у лютому 2014 року Росією Криму він залишався вірним своєму народові та батьківщині.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.