Співпраця у справі ексгумації на Волині є для нас пріоритетом, - Посол України в Польщі

Василь Боднар зазначив, що тема подій на Волині залишається однією з найважливіших у польсько-українських відносинах.

Про це розповів посол України в Польщі Василь Боднар в інтерв'ю PAP.

"Ми розуміємо, наскільки ця тема важлива для Польщі та скільки емоцій вона викликає у суспільстві. Ми хочемо, щоб ексгумація та пошукові роботи проводилися відкрито і з повагою до родин загиблих. Співпраця у цій справі є для нас пріоритетом", – запевнив Василь Боднар.

Дипломат нагадав, що співпраця у цій сфері активізувалася в останні місяці. Наприкінці листопада 2024 року міністри закордонних справ двох країн підписали спільну заяву з цього питання. Також відбулися засідання робочої групи у Львові, пізніше зустріч президента України Володимира Зеленського та прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска.

"На момент візиту президента Зеленського до Польщі було видано перший дозвіл на проведення ексгумаційних робіт. Зараз ми готуємося до польових робіт, які розпочнуться, як тільки дозволять погодні умови", – пояснив посол України в Польщі.

Посол зазначив, що перші кроки вже зроблені, та найближчими днями планується ще одне засідання робочої групи. За його словами, важливою ініціативою також стало б відновлення роботи спільної групи істориків та форуму громадянського суспільства, яка раніше діяла під егідою міністрів закордонних справ. 

"Ця тема, на жаль, стала більше політичною, ніж історичною, що ускладнює відкриту і конструктивну дискусію... Без політичної волі та залучення державних інституцій мало чого можна досягти", – додав дипломат.

Посол України в Польщі також згадав про місця поховань і пам'ятні місця, пов'язані з іншими конфліктами, зокрема, з Другою світовою війною, польсько-більшовицькою війною або операцією "Вісла". Він зазначив, що ці місця також потребують догляду та вшанування, і що співпраця у цій сфері може стати прикладом для вирішення складніших тем.

"Ми повинні схилитися над могилами по обидва боки кордону, ще раз перепросити і рухатися далі. Зосередження лише на минулому може завести нас у глухий кут", – попередив Боднар.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.