Співпраця у справі ексгумації на Волині є для нас пріоритетом, - Посол України в Польщі

Василь Боднар зазначив, що тема подій на Волині залишається однією з найважливіших у польсько-українських відносинах.

Про це розповів посол України в Польщі Василь Боднар в інтерв'ю PAP.

"Ми розуміємо, наскільки ця тема важлива для Польщі та скільки емоцій вона викликає у суспільстві. Ми хочемо, щоб ексгумація та пошукові роботи проводилися відкрито і з повагою до родин загиблих. Співпраця у цій справі є для нас пріоритетом", – запевнив Василь Боднар.

Дипломат нагадав, що співпраця у цій сфері активізувалася в останні місяці. Наприкінці листопада 2024 року міністри закордонних справ двох країн підписали спільну заяву з цього питання. Також відбулися засідання робочої групи у Львові, пізніше зустріч президента України Володимира Зеленського та прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска.

"На момент візиту президента Зеленського до Польщі було видано перший дозвіл на проведення ексгумаційних робіт. Зараз ми готуємося до польових робіт, які розпочнуться, як тільки дозволять погодні умови", – пояснив посол України в Польщі.

Посол зазначив, що перші кроки вже зроблені, та найближчими днями планується ще одне засідання робочої групи. За його словами, важливою ініціативою також стало б відновлення роботи спільної групи істориків та форуму громадянського суспільства, яка раніше діяла під егідою міністрів закордонних справ. 

"Ця тема, на жаль, стала більше політичною, ніж історичною, що ускладнює відкриту і конструктивну дискусію... Без політичної волі та залучення державних інституцій мало чого можна досягти", – додав дипломат.

Посол України в Польщі також згадав про місця поховань і пам'ятні місця, пов'язані з іншими конфліктами, зокрема, з Другою світовою війною, польсько-більшовицькою війною або операцією "Вісла". Він зазначив, що ці місця також потребують догляду та вшанування, і що співпраця у цій сфері може стати прикладом для вирішення складніших тем.

"Ми повинні схилитися над могилами по обидва боки кордону, ще раз перепросити і рухатися далі. Зосередження лише на минулому може завести нас у глухий кут", – попередив Боднар.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.