Презентовано пам’ятну монету, присвячену зовнішній розвідці України

Випуск пам'ятної монети приурочено до Дня зовнішньої розвідки, який відзначається 24 січня.

Про це йдеться на сайті Служби зовнішньої розвідки України.

Голова Служби зовнішньої розвідки України генерал-лейтенант Олег Іващенко та Голова Національного банку України Андрій Пишний презентували пам'ятну монету "Служба зовнішньої розвідки України". 

Пам'ятна монета "Служба зовнішньої розвідки України" має номінал 5 гривень, її виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – "спеціальний анциркулейтед", маса – 16,5 г, діаметр – 35,0 мм. Тираж – до 75 000 штук. Гурт монети – рифлений.

Монета містить окремі елементи, які вперше застосовані в українській нумізматиці. На аверсі монети угорі розміщено малий Державний Герб України. По периметру кола азбукою Морзе закодовано перші три слова назви відомства, яку продубльовано у нижній частині: Служба зовнішньої розвідки України. У центрі монети зображено хрест. Який є основним елементом нової символіки та відомчих заохочувальних відзнак Служби зовнішньої розвідки України. У центрі хреста  – знак Княжої держави Володимира Великого (тризуб), обрамлений гаслом Служби латиницею – "OMNIA VINCIT VERITAS" ("ІСТИНА ПЕРЕМАГАЄ ВСЕ"). Контури мапи з континентами навколо центру символізують просторовий розмах розвідувальної діяльності Служби.

На реверсі монети розміщено стилізований тризуб, навколо якого цифрами зашифровані слова одного з відомих українських політичних і громадських діячів. Для кодування використано шифр Української повстанської армії та кодове слово, обране Службою зовнішньої розвідки України. 

Через шість місяців після дати введення монети в обіг із розшифрованим текстом можна буде ознайомитися на офіційному сайті Служби зовнішньої розвідки України та в каталозі нумізматичної продукції на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.