Міністр культури та національної спадщини Польщі про ексгумації в Пужниках

Міністр культури та національної спадщини Республіки Польща Ганна Врублевська розповіла деталі про заплоновані ексгумації жертв Волинської різанини на Тернопільщині.

Про це пишуть польські ЗМІ. 

Міністерство культури та національної спадщини Республіки Польща відповідає за ексгумацію жертв Волинської різанини. Ганна Врублевська "сподівається", що ексгумаційні роботи в Пужниках розпочнуться у квітні цього року. Це одне з 15 місць, куди вже подано заявки українській стороні. Ще в 14 місцях погодження ще не надали.

"Ексгумаційні роботи в Пужниках на Поділлі – одна з 15 заявок, поданих польською стороною. Кожен випадок є однаково важливим і розглядається індивідуально з точки зору відповідності формальним вимогам.. У переговорному процесі ми як Польща єдині – ми діємо в національних інтересах. Робоча група під головуванням Павла Коваля, уповноваженого уряду з питань відновлення України, переглядає процедури, які зазнали невдачі в попередні роки. Ми ведемо переговори з українською стороною і перевіряємо, що ми можемо змінити в дуже складних процедурах, щоб процес проходив більш гладко. Я бачу добру волю з українського боку", – зазначила Ганна Врублевська.

Україна погодилася на ексгумацію жертв Волинської різанини на одному з місць злочину. Ексгумація буде проведена в селі Пужники Тернопільської області, де в ніч з 12 на 13 лютого 1945 року було вбито від 50 до 120 польських жителів. Міністр наголосила, що питання ексгумацій жертв Волинської трагедії вимагає терпіння з обох боків. 

"Я прошу всіх набратися терпіння. Ми, звичайно, повинні пам'ятати, що це питання використовується, щоб зіграти на наших емоціях, у тому числі російськими військами. Я б не хотіла, щоб було відчуття, що ми піддаємося будь-яким маніпуляціям з будь-якого боку", – додала Ганна Врублевська.

 
Польський прем'єр Матеуш Моравецький біля хреста у Пужниках, 7 липня 2023 року
puzniki.pl

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.