АНОНС: У Києві відбудеться виставка старовинних світлин Криму

У Києві 25 лютого у Кримському домі відбудеться відкриття фотовиставки старовинних світлин Криму YILLAR VE YOLLAR. Більшість світлин датована періодом між 1900 та 1925 роками.

Про це повідомляє Крим-SOS.

Зазначається, що виставка YILLAR VE YOLLAR допоможе відновити історичну пам'ять, демонструючи справжній Крим початку ХХ століття та формуючи правдивий образ півострова на противагу спотвореному пропагандою.

"Я хочу, щоб на деякий час гостям виставки здалося, ніби часовий бар'єр стертий. Щоб ми разом пройшлися знайомими дорогами; вдихнули глибше, відчувши рідне повітря; уявили, як виглядало життя людей тих часів, що їх робило щасливими, що турбувало", — зізнається авторка ідеї фотовиставки Тєнзілє Топалова.

Організатори виставки наголосили, що мотивації, закладені у проєкт, – не лише про колективну пам'ять, а й про особисті історії, зокрема тугу за домом та намагання зберегти зв'язок із рідною землею.

"11 років тому для мене почався шлях з Криму – важкий, небажаний, незапланований виїзд на материкову частину України через російську окупацію півострова. Залишаючи частинку серця в Ялті, я забрала з собою фотографії, щоб ілюструвати свої спомини про невеличку частинку життя цієї благословенної землі. Але ось вже 11 років я йду іншим шляхом – шляхом повернення в Крим. І сьогодні на цьому шляху, споглядаючи виставку YILLAR VE YOLLAR, я відчуваю дух, історію і життя нашого півострова та планую повернення додому…", – поділилася враженнями співкоординаторка ГО "КримСОС" Міла Шевченко.

Вхід на фотовиставку YILLAR VE YOLLAR вільний.

Під час відкриття виставки усі бажаючі зможуть долучитися до акції "Листи до вільного Криму" та написати лист кримським політв'язням.

Подію організовано ГО "Крим-SOS" за підтримки медіаініціативи Crimea Daily та команди Кримського дому.

Коли: 25 лютого о 17:30

Де: Кримський дім, Київ, вул. Омеляновича-Павленка, 9

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.