У Музеї діаспори віднайшли фото класу, у якому навчалися крутянці

Про бій під Крутами розповідають унікальні матеріали з архіву українського діаспорного художника й військового Армії УНР Віктора Цимбала, нещодавно переданого до колекції Музею української діаспори.

Про це повідомили в Музеї української діаспори.

На фото – учні 7 класу Другої київської гімназії ім. Кирило-Мефодіївського братства. В центрі – класний керівник Микола Зеров. Стоїть перший зліва – Віктор Цимбал. Майбутній мистець записався до Студентського куреня (а саме Самокатної Сотні) – допоміжного куреня, який був організований при курені Січових Стрільців на початку січня 1917 року для боротьби проти більшовиків та охорони ладу й спокою в Києві. Більшість учасників цього куреня трагічно загинули у 1918 році під Крутами. Віктора Цимбала від цієї участі врятував батько, не пустивши й силоміць затримавши його вдома.

 
Музей української діаспори

"Всі ми середньошкільники м. Києва ще задовго перед тим об'єдналися в організацію, яка називалася "Осередок". Звідти з Осередку вийшла думка утворити Сам.Сотню. Пару разів відбувалися збори. Яких пару разів вартували з рушницями коло Ц.Р.  Зазвичай це робилося спонтанно, випадково. Бо ми училися в гімназії і лекції невільно було пропускати. Само собою зрозуміло, що в таких умовах ми не могли мати ніякого військового вишколу. Батько мене не пустив з хати, тим самим я пропустив нагоду попасти в "Термопільські герої"", - згадував про трагедію Крут у своїх спогадах, ймовірно написаних у 1960-х роках в Детройті, Віктор Цимбал.

 
Музей української діаспори

В інших нотатка Цимбал зазначив, що під Крутами загинули двоє учнів з його класу: "Соколовський і Е. Тарновський... З 8ї(?) два Кольченко і Волошин. Ігорю Лоському пощастило і його сховали селяни найближчого села".

Музей української діасопри готує до відкриття експозицію художника Віктора Цимбала, яка стане першим оприлюдненням наукового опрацювання архіву й відкриє ще більше цікавих експонатів і фактів про мистця й військового Армії УНР. 

Теми

Січневе повстання 1863 року на Київщині, Волині й Поділлі

"Проблема польсько-українського історичного діалогу роками полягала в тому, що ми зосереджуємося на тому, що криваво нас розділяє. Історична політика між двома державами повинна полягати у пошуках того, що нас об'єднує", - Роберт Чижевський.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.