У Музеї діаспори віднайшли фото класу, у якому навчалися крутянці

Про бій під Крутами розповідають унікальні матеріали з архіву українського діаспорного художника й військового Армії УНР Віктора Цимбала, нещодавно переданого до колекції Музею української діаспори.

Про це повідомили в Музеї української діаспори.

На фото – учні 7 класу Другої київської гімназії ім. Кирило-Мефодіївського братства. В центрі – класний керівник Микола Зеров. Стоїть перший зліва – Віктор Цимбал. Майбутній мистець записався до Студентського куреня (а саме Самокатної Сотні) – допоміжного куреня, який був організований при курені Січових Стрільців на початку січня 1917 року для боротьби проти більшовиків та охорони ладу й спокою в Києві. Більшість учасників цього куреня трагічно загинули у 1918 році під Крутами. Віктора Цимбала від цієї участі врятував батько, не пустивши й силоміць затримавши його вдома.

 
Музей української діаспори

"Всі ми середньошкільники м. Києва ще задовго перед тим об'єдналися в організацію, яка називалася "Осередок". Звідти з Осередку вийшла думка утворити Сам.Сотню. Пару разів відбувалися збори. Яких пару разів вартували з рушницями коло Ц.Р.  Зазвичай це робилося спонтанно, випадково. Бо ми училися в гімназії і лекції невільно було пропускати. Само собою зрозуміло, що в таких умовах ми не могли мати ніякого військового вишколу. Батько мене не пустив з хати, тим самим я пропустив нагоду попасти в "Термопільські герої"", - згадував про трагедію Крут у своїх спогадах, ймовірно написаних у 1960-х роках в Детройті, Віктор Цимбал.

 
Музей української діаспори

В інших нотатка Цимбал зазначив, що під Крутами загинули двоє учнів з його класу: "Соколовський і Е. Тарновський... З 8ї(?) два Кольченко і Волошин. Ігорю Лоському пощастило і його сховали селяни найближчого села".

Музей української діасопри готує до відкриття експозицію художника Віктора Цимбала, яка стане першим оприлюдненням наукового опрацювання архіву й відкриє ще більше цікавих експонатів і фактів про мистця й військового Армії УНР. 

Теми

3 радянських міфи про кримських татар. Деконструкція

Концепція «татар-зрадників» — одна з ключових складових загальноросійського міфу про «исконно русский Крым». Без звинувачення кримських татар у «масовій зраді» неможливе обґрунтування депортації, а без виправдання цього злочину — неможливо пояснити тотальну русифікацію півострова. Усе це є лише спробами виправдати один із багатьох сталінських геноцидів.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.