У Софії Київській відкрили виставку, присвячену гетьману Кирилу Розумовському

У Національному заповіднику "Софія Київська" відкрили виставку "Славу примножувати справами. Гетьман Кирило Розумовський" з нагоди 275-ї річниці з дня обрання Кирила Розумовського гетьманом.

Про це повідомили в Національному заповіднику "Софія Київська".

В експозиції представили 37 унікальних експонатів з фондових зібрань заповідників "Софія Київська", "Гетьманська столиця", "Чернігів стародавній".

Уперше на виставці експонується портрет гетьмана Кирила Розумовського, виконаний Наталією Павлусенко у 2024 році. Особливу цінність має Універсал гетьмана від 9 жовтня 1763 року з його власноручним підписом та печаткою Війська Запорізького. 

"Виставка розкриває й історію могили гетьмана. Воскресенська церква – усипальниця Кирила Розумовського, який виявив волю бути похованим саме в гетьманському Батурині, представлена світлинами, на яких зафіксовано інтер'єр церкви та надгробний пам'ятник гетьману до його руйнації в 1927 р.. Епітафія гетьмана – унікальний експонат, який є одним із шести збережених фрагментів надгробного пам'ятника, авторства Івана Мартоса 1805 року. Нині це єдині у музейному фонді України фрагменти надгробного пам'ятника гетьмана", – йдеться у повідомленні.

Історію палацу гетьмана в Батурині – єдиного збереженого на сьогодні гетьманського палацу (зведений за проєктом відомого європейського архітектора Чарльза Камерона в 1799 – 1803 рр.), розкривають світлини Каміла Розумовського (онука Гетьмана), початку ХХ століття, які подаровані Грегором Розумовським у 2024 році та макет "Палац Розумовського в Батурині" виконаний у 1952 році.

 
Національний заповідник "Софія Київська"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.