У Празі відкрилася виставка до 150-річчя Олександра Кошиця

9 квітня у Національній бібліотеці Чеської Республіки у Празі відкрилась виставка «Чотири ноти з України» з історії «Щедрика» присвячена 150-річчю диригента й культурного дипломата України Олександра Кошиця.

На виставці "Чотири ноти з України" представлено музичні матеріали й фотодокументи з архівів та бібліотек України, США, Канади й Чехії, які розповідають про історію "Щедрика". Це, зокрема, копія рукопису пісні Миколи Леонтовича 1916 року із фондів Національної бібліотеки України імені В. Вернадського та грамофонні записи "Щедрика" (1922) й "Carol of the Bells" (1942) з колекції Інституту Леонтовича.

Із фондів Слов'янської Бібліотеки уперше експонується оригінал "Пам'ятної книги" Української Республіканської Капели із автографами відомих діячів світу, концертні програми празької прем'єри "Щедрика", європейські афіші капели, рукописи та нотні збірники пісень Олександра Кошиця. Ці документи Маестро передав після завершення турне до Музею визвольної боротьби України, заснованого українською еміграцією у Празі у 1925 році. Із руйнуванням музею у 1945 році частина колекції перейшла на зберігання до Слов'янської Бібліотеки й нині уперше презентується публіці.

 
Відкриття виставки "Чотири ноти з України" у Національній бібліотеці Чеської Республіки
Фото: Зузана Гомолка Федорова, Національна бібліотека Чеської Республіки

Участь в урочистостях взяли генеральний директор Національної бібліотеки Чеської Республіки Томаш Фолтин, директор Слов'янської Бібліотеки Лукаш Бабка, Посол України у Чеській Республіці Василь Зварич, авторка виставки Тіна Пересунько, засновниця Інституту Леонтовича. Чеський хор "Гондрашек" під орудою Яна Бати виконав на відкритті твори Олександра Кошиця, Миколи Леонтовича й Миколи Лисенка.

"Цей захід є важливою подією не лише для української громади, а й для наших чеських друзів та усієї європейської культурної спільноти. Він нагадує нам про неоціненний внесок Республіканської капели УНР, яку очолював Олександр Кошиць, у міжнародне визнання української музики, а відтак і української державності. Це був яскравий приклад культурної дипломатії в період більшовицької окупації України, адже саме культура стала формою спротиву та інструментом утвердження національної гідності та популяризації України як незалежної держави", - зазначив Посол України у Празі Василь Зварич.

 
Відкриття виставки "Чотири ноти з України" у Національній бібліотеці Чеської Республіки
Фото: Зузана Гомолка Федорова, Національна бібліотека Чеської Республіки

Авторка виставки Тіна Пересунько, підкреслила, що захід у Празі є першим цьогорічним ювілейним проєктом на пошану Маестро, а столиця Чеської Республіки є невипадковим містом в історії "Щедрика" та біографії Олександра Кошиця. Адже саме у Празі шедевр Миколи Леонтовича уперше прозвучав за кордоном під час прем'єри Української Республіканської Капели у Національному театрі 11 травня 1919 року, тут пісня здобула перші відгуки світової музичної критики й саме у Празі понад 20 років зберігався архів Української Республіканської Капели. Окрім того дослідниця зазначила, що чеська громадськість надала у 1919 моральну й адміністративну підтримку капелі Олександра Кошиця під час подорожі хору до Парижу.

"Уряд Франції не давав співакам невизнаної української держави віз, й тоді Міністерство освіти Чехословаччини видало українському хору посвідчення, що Капела Української Республіки під орудою Олександра Кошиця – "висококультурна організація", а чеський імпресаріо капели Бедржих Спурний особисто лобіював перед французьким урядом надання співакам віз. На жаль їм теж відмовили. Попри сприяння чеських побратимів хор Олександра Кошиця дістався до Парижу надто пізно, а Україна так й не здобула підтримки світу. Сьогодні Україну знову підтримує Прага, але цього разу Україна переможе", - розповіла Тіна Пересунько.

 
Тіна Пересунько, авторка виставки
Фото: Зузана Гомолка Федорова, Національна бібліотека Чеської Республіки

Виставка "Чотири ноти з України" присвячена історії тріумфального турне Української Республіканської Капели, яка упродовж 1919-1924 років гастролювала світом під орудою диригента Олександра Кошиця з метою міжнародної промоції ідеї української незалежності. Через тріумф української пісні "Щедрик", що стала не лише хітом гастролей, а й символом Різдва сучасного світу ("Carol of the Bells"), розповідається історія понад 100-річної боротьби України за незалежність. Проєкт організовано Інститутом Леонтовича (Київ) й Слов'янською Бібліотекою (Прага) до 150-річчя видатного українського диригента, композитора, етнографа, урядовця й культурного дипломата України Олександра Кошиця (1875-1944).

 
Відкриття виставки "Чотири ноти з України" у Національній бібліотеці Чеської Республіки
Фото: Зузана Гомолка Федорова, Національна бібліотека Чеської Республіки

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.