IN MEMORIAM: Відійшов у вічність режисер Олександр Муратов

У віці 89 років помер режисер, сценарист та письменник Олександр Муратов.

Про це повідомляє Національна спілка кінематографістів України.

"Він залишив після себе свої ігрові та документальні фільми, кіносценарії, літературну спадщину і добрі спогади колег та друзів... Достойно, плідно прожите життя... Спочивайте з миром, дорогий Олександре Ігорьовичу. Всі спілчани сумують разом із вашими рідними та близькими", — йдеться у повідомленні.

Прощання з режисером відбудеться у четвер, 17 квітня, об 11:00 у центральній ритуальній залі Байкового кладовища в Києві.

Олександр Муратов народився в родині харківського поета і драматурга Ігоря Муратова 21 квітня 1935 року. Працював на Одеській кіностудії, а також на Київської кіностудії імені О.Довженка.

На початку режисерської кар'єри Муратов зняв декілька фільмів у співавторстві з іншими режисерами — "Наш чесний хліб" (1964) разом з дружиною Кірою Муратовою та "Маленький шкільний оркестр" (1968) з Миколою Рашеєвим.

А з 1991 по 1996 роки зняв трилогію за творами Миколи Хвильового: "Танго смерті" (за твором "Повість про санаторійну зону"), "Геть сором!" (за повістю "Сентиментальна історія") і "Вальдшнепи" за однойменним романом.

За цю кінотрилогію він одержав премію Всеукраїнського культурно-наукового фонду Т. Г. Шевченка "За визначний внесок у національне та державне відродження України".

У 2024 році режисер подбав про збереження своєї колекції, передавши інституції до Кіноархіву, Музею кіно та Фільмофонду фотографії, диски з фільмами, асамбляжі, афіші, сценарії, книги, листи, монтажні аркуші. 

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.