Музей Голодомору закликає впорядкувати місця масових поховань жертв Голодомору

Музей Голодомору закликає місцеві органи влади впорядкувати місця масових поховань жертв Голодомору до поминальних днів.

Після Великодня у поминальні дні українці традиційно навідуються до могил своїх рідних, щоб вшанувати їхню пам'ять, згадати тих, хто вже відійшов у вічність.Водночас на більшості старих кладовищ є могили, до яких ніхто не прийде.

"В цих могилах не ховали за християнським обрядом і над ними не ставили хрестів, бо було заборонено; мертвих тут не оплакували, бо живі не мали на це сил; їх роками не згадували, бо про них змушували забути. Так комуністичний режим намагався приховати масштаби вчиненого злочину геноциду та стерти з народної пам'яті будь-яку згадку про його жертв. Йдеться про місця масових поховань жертв Голодомору – спільні могили тих, у кого забрали і хліб, і життя, і вічний спокій", - йдеться у звернені.

Музей Голодомору звертається до органів місцевого самоврядування та всіх небайдужих із проханням упорядкувати до поминальних днів місця масових поховань жертв Голодомору на території громад. А також подбати про вже встановлені на кладовищах меморіальні знаки і хрести.

"Сьогодні наш обов'язок як нащадків, як представників української нації, що пережила найстрашніший злочин проти людяності – геноцид, дбати про масові поховання. Адже це місця нашого спільного болю і спільної відповідальності. Бо нацією нас робить наша спільна історія, а сильними – знання правди та пам`ять. Будьмо нацією, яка пам'ятає…", - наголошують у Музеї Голодомору.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.