У Львові пропонують перейменувати вулицю Володимира Винниченка

Пропозицію перейменувати вулицю Володимира Винниченка у Львові вніс начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький.

Про це Максим Козицький повідомив у своєму телеграм-каналі.

"Завдяки нам з вами, Львівщина – перша область в Україні, яка очистилася від памʼятників окупаційній радянській армії. Винниченко – історична постать, яка не підпала під декомунізацію, адже досі не внесена в перелік перейменувань Українського інституту національної памʼяті", — написав Максим Козицький.

Серед причин пропозиції перейменувати вулицю начальник Львівської ОВА вказав те, що Винниченко був прихильником автономії України у складі Росії, критикував політиків-самостійників, був комуністом та противником створення української армії.

"Його утопічні заклики до московської влади щодо українізації та літературний спадок є неспівставними з тією шкодою, якої він заподіяв українській державності в період перших визвольних змагань. Топоніми – це частина інформаційної безпеки держави, це ідеологічні маркери, на яких виростають наші діти. Допускати далі існування тих, які вшановують ворогів української державності та колаборантів, ми не маємо права", – наголосив Максим Козицький.

Очільник області закликав громадськість долучитися до обговорення нової назви. На його думку, вулиця має вшановувати особу або подію, яка символізує державність і ключові цінності для України та українців.

На пропозицію перейменувати вулицю Винниченка відреагувала низка дієвців культури, які не погодились з цією ідеєю.

"Якщо ми сприймаємо Петлюру і Скоропадського як будівничих України, якщо ми друкуємо на грошах Грушевського — Винниченко має мати місце в національному пантеоні. Ви проблему російської в навчальних закладах спробуйте вирішувати замість цього ревізіонізму нізвідки", — написав український письменник, перекладач і військовослужбовець Остап Українець.

 

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.