Конкурс наукових робіт про український визвольний рух на честь Олександра «Капи» Ющенка

13 Бригада Національної гвардії України «Хартія» організовує конкурс наукових робіт про український визвольний рух на честь Олександра «Капи» Ющенка спільно з Волинський національний університет імені Лесі Українки.

Конкурс студентських наукових робіт про Український визвольний рух та військову історію на честь Олександра "Капи" Ющенка започаткований і проводиться 13-ю бригадою оперативного призначення НГУ "Хартія" спільно з Волинським національним університетом імені Лесі Українки, на базі факультету історії, політології та національної безпеки.

Цілі конкурсу: активізувати науковий інтерес до подій українського визвольного руху; сприяти критичному переосмисленню новітньої історії України; популяризувати українські військові традиції серед молодіжних аудиторій; стимулювати і підтримувати талановиту молодь, залучати її до вивчення та дослідження українського визвольного руху.

Грантовий бюджет конкурсу – 30 000 гривень. Грантова підтримка за перше місце – 15 000 грн. За друге місце – 10 000 грн. За третє місце – 5 000 грн. Роботи, що отримають високу оцінку конкурсної комісії, будуть опубліковані на "Історичній Правді".

Наукові роботи приймають до 10 травня 2025 року (включно) в електронному вигляді на електронну адресу historical@vnu.edu.ua. Фінал конкурсу відбудеться 23 травня 2025 року.

Олександр Ющенко з позивним "Капа" – головний сержант 13-ї бригади оперативного призначення НГУ "Хартія" (2023-2024), штаб-сержант Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, кінолог, історик. Родом із Луцька. Загинув 23 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Долинське Дніпропетровської області.

 

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.