Конкурс наукових робіт про український визвольний рух на честь Олександра «Капи» Ющенка

13 Бригада Національної гвардії України «Хартія» організовує конкурс наукових робіт про український визвольний рух на честь Олександра «Капи» Ющенка спільно з Волинський національний університет імені Лесі Українки.

Конкурс студентських наукових робіт про Український визвольний рух та військову історію на честь Олександра "Капи" Ющенка започаткований і проводиться 13-ю бригадою оперативного призначення НГУ "Хартія" спільно з Волинським національним університетом імені Лесі Українки, на базі факультету історії, політології та національної безпеки.

Цілі конкурсу: активізувати науковий інтерес до подій українського визвольного руху; сприяти критичному переосмисленню новітньої історії України; популяризувати українські військові традиції серед молодіжних аудиторій; стимулювати і підтримувати талановиту молодь, залучати її до вивчення та дослідження українського визвольного руху.

Грантовий бюджет конкурсу – 30 000 гривень. Грантова підтримка за перше місце – 15 000 грн. За друге місце – 10 000 грн. За третє місце – 5 000 грн. Роботи, що отримають високу оцінку конкурсної комісії, будуть опубліковані на "Історичній Правді".

Наукові роботи приймають до 10 травня 2025 року (включно) в електронному вигляді на електронну адресу historical@vnu.edu.ua. Фінал конкурсу відбудеться 23 травня 2025 року.

Олександр Ющенко з позивним "Капа" – головний сержант 13-ї бригади оперативного призначення НГУ "Хартія" (2023-2024), штаб-сержант Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, кінолог, історик. Родом із Луцька. Загинув 23 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Долинське Дніпропетровської області.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.